Простий спосіб пробурити свердловину під воду. Свердловина на воду своїми руками ручним та ударно-канатним способом. Промивання після буріння

Наявність свердловини на заміській ділянці, часто є необхідною умовоюдля створення комфорту. Багато хто вважає за краще мати незалежне джерело навіть за наявності централізованого водопостачання. Відсутність такого викликає необхідність видобувати воду з надр. Рівень сучасної техніки значно розширив можливості буріння. Але свердловина на воду своїми руками залишається реальністю та недорогим способомзабезпечення нею.

Забезпечення водою – першорядне завдання при облаштуванні будь-якого житлового приміщення. На сьогоднішній день існує кілька способів видобутку води:

  • колодязь;
  • абіссінська криниця:
  • піщана свердловина;

  • артезіанська свердловина.

Облаштування колодязя – це процес трудомісткий, тому дорогий.

Недоліком його є ще й те, що вода черпається з верхніх шарівщо створює велику ймовірність попадання забруднень як зовнішніх, так і тих, що надходять через верхні шари ґрунту. Кількість води обмежена, середній дебіт становить 0,5 куб за годину. Криниця вимагає постійного чищення та ремонту, всі ці процеси проводяться вручну.

Свердловина – більш сучасний, надійний, довговічний та доступний спосіб видобутку води. Пробурити свердловину на воду можна на будь-якому земельній ділянці. Залежно від глибини знаходження водоносних пластів вибирається вид конструкції: абіссинська криниця, піщана або артезіанська свердловина. Якщо водоносний пласт розташований на глибині до 12 м, буриться абіссинська криниця. Якщо цей показник становить 50 м, воду можна видобувати за допомогою піщаної свердловини. Артезіанська потрібна, якщо вода знаходиться на глибині до 200 м.

Абіссинська свердловина має невеликий діаметр, до неї не потрапляють поверхневий бруд і пил. Дешевий та надійний варіантза помірної кількості використання води. Піщана свердловина має дебіт у середньому 1,5 куб за годину. Це фільтровий вигляд, тобто. на водоносний пісок ставиться із полімерів або нержавіючого металу. Артезіанська свердловина безфільтрова, вода подається чиста, без домішок. Дебіт складає від 5 до 100 кубів на годину.

Схема принципу роботи свердловини на воду (піщаний вигляд) дає наочне уявлення про її внутрішній устрій.

Вибір виду свердловини – процес украй важливий та відповідальний.

Корисна порада! Якщо немає відомостей про глибину залягання водяного пласта, без попередньої розвідки визначати вид свердловини не варто. Це може призвести до незапланованих додаткових витрат та несподівано низького дебіту.

Основні засоби буріння свердловин під воду

Призначення кесону. Ціни та характеристики найпопулярніших моделей.

Інструменти, що використовуються прибуріння свердловин на воду своїми руками

При облаштуванні свердловини на воду своїми руками велике значення має правильний вибір інструментів. Він визначає швидкість та якість роботи.

Буровий інструмент повинен бути виготовлений із міцного та зносостійкого матеріалу, найкраще сталі. Його можна купити в магазині, а можна виготовити самостійно та бути впевненим у його якості. Основні інструменти, що використовуються при самостійному бурінні свердловини:

  • ложки. Складається із сталевого пустотілого циліндра, у якого у верхній частині розташована головка з різьбленням для з'єднання зі штангами, а в нижній – ріжуча кромка. Корпус має поздовжній проріз із підігнутим усередину одним краєм, а другий заточений і може працювати при обертанні як лезо. Бурову ложку можна виготовити у майстерні, де є токарний верстат та кузня. Ці пристрої мають діаметр 70,140 і 198 мм. Дана величина ложки повинна на 10 мм перевищувати діаметр труб, що опускаються після буріння;
  • зубильне долото. Стовбур свердловини округляється шляхом повертання долота на кут 15-20 градусів після кожного удару. Інструмент виготовляється шляхом кування з одного шматка в'язкої сталі. Кут його загострення – 90 градусів. Зубільні долоти мають діаметр 74, 108, 147 мм. Пристосування невеликих розмірівможна виготовити в майстернях, де є хоча б невелика кузня, а також токарні та стругальні верстати;

  • желонка. Її корпус складається із залізної або сталевої труби, до верхньої частини якої приєднана вилка з конусним різьбленням для підвішування до каната або прикріплення до робочих штанг. У нижній частині труба забезпечена сталевим ріжучим черевиком із клапаном. Корпус желонки можна виготовити з обсадної або газової трубидовжиною 1-2 м;
  • шнек. Він має пласкі спіралі з прискореним кроком. На кінці інструменту є забурник, що руйнує породу, а плоскі спіралі виносять її на поверхню. Ефективність шнека можна збільшити, якщо використовувати для обертання невеликий двигун, наприклад від пили, мотоплуга і т. д.;
  • склянка. Являє собою звичайну трубу із загостреними нижніми торцями. Робота з ним полягає у підйомі та скиданні його з висоти 2-3 м на забій. Гострі торці ріжуть породу та відривають її від вибою;
  • штанга. Застосовується для ударного та обертального буріння. На ній опускають на забій інструмент, при обертанні ведеться буріння, з її допомогою витягується на поверхню зруйнована порода. Штанги відчувають навантаження на стиск, розтяг, вигин та скручування. Як інструмент можна використовувати прутки зі сталі квадратного або круглого профілю, а також водопровідні трубиіз посиленою стінкою.

Ціна свердловини на воду під ключ

Вартість свердловини на воду під ключ, ціна за метр буріння – це комплексна величина, на яку впливає низка обставин. Насамперед вона залежить від місцезнаходження об'єкта та специфіки місцевості. Геологічні розрізи біля однієї області неоднорідні, розподіл водоносних горизонтів відрізняється. Як результат – буріння свердловин на воду у кожному районі стоїть по-різному. Крім того, мають значення склад грунту та ландшафт.

  • район розробки;
  • використовувану методику;
  • транспортні витрати;
  • глибину залягання водоносних горизонтів;
  • монтаж обладнання;
  • безпосередні роботи з буріння та розгойдування свердловини для води;
  • тип свердловини, особливості її технічного облаштування.

Спочатку проводиться кваліфіковане дослідження ґрунту, внаслідок чого підбирають технологію та обладнання. Оскільки всі роботи з буріння свердловини для води виконуються однією компанією, можна заощадити зусилля та час, отримавши воду в найкоротший термін.

Водопостачання приватного будинку зі свердловини: схема розміщення основних елементів

Пристрій свердловини для води у приватному будинку та підключення до неї водопроводу труднощів не викличе, якщо правильно скласти схему та придбати якісне обладнання. Схема водопостачання приватного будинку зі свердловини містить 3 основні складові:

  • джерело (свердловину);
  • насосну станцію;
  • трубопровід.

Ці основні складові оснащують додатковими:

  • кесоном для свердловини;
  • автоматикою;
  • очисними фільтрами;

  • водонагрівач.

Для підключення водопостачання до будинку потрібно прокласти труби. Якщо не планується влаштовувати ізоляцію у вигляді цементного тунелю (що клопітко і трудомістко), потрібно вирити траншею, яка опустить їх нижче від точки промерзання. Ще варіантом ізоляції можуть бути фольговані матеріали із скловолокна.

Сировина для труб використовується різна: є кілька видів металевих та ще більша різноманітність неметалічних, полімерних виробів.

Корисна порада! При заміні або прокладання водопровідних труб слід пам'ятати, що дотик з водою та утворення конденсату обов'язково призведуть до появи корозії на металеві вироби. Не схильні до корозії труби з пластику.

Насоси для свердловин: основні характеристики

При облаштуванні насосної станціїодним із основних механізмів є насос. Вибір даного апарату дуже важливий.

За способом роботи насоси поділяються на 2 типи:

  • поверхневі;
  • занурювальні (глибинні).

Поверхневі насоси викачують воду зі свердловин, глибина яких не перевищує 8 м. Вони встановлюються на поверхні, спосіб монтажу є досить простим.

Для більших глибин слід вибирати занурювальні насоси. Вони бувають кількох видів:

  • відцентрові. Працюють за рахунок відцентрової сили, яку утворюють лопаті гребних коліс при обертанні валу;
  • шнекові (або гвинтові). Перекачування рідини відбувається внаслідок переміщення її вздовж осі гвинта в камері, утвореної гвинтовими канавками та поверхнею корпусу;

  • вихрові. Основа конструкції – колесо з лопатями, поміщене у корпус та прикріплене до валу. Наводиться в рух за рахунок відцентрово-вихрової сили;
  • вібраційні. Працюють внаслідок вібрацій мембрани, від чого виникає різниця тиску, і рідина перекачується до системи водопостачання.

Основні параметри, які повинні враховуватись при виборі насоса для свердловини:

  • продуктивність;
  • потужність;
  • глибина, дебіт та діаметр свердловини;
  • вартість.

Ціна занурювальних насосівдля свердловини на воду значно вища, ніж поверхнева. Це зумовлено їх більшою потужністю, продуктивністю, особливостями конструкції та монтажу. Серед занурювальних найпродуктивніших і дорогих є відцентрові насоси, серед яких популярні шнекові види. Вони мають високі технічні характеристики, хорошу продуктивність та помірну ціну.

При необхідності видавати невеликий об'єм води за короткий час краще віддати перевагу вихровому насосу. Вібраційний пристрій частіше використовують із цільовою спрямованістю – розкачати свердловину. Тривала дія вібрації може призвести до пошкодження найближчих до насоса частин свердловинної конструкції.

Корисна порада! При виведенні параметрів свердловини деякі показники є відносними величинами. Тому при покупці насоса варто вибирати відповідну модельіз запасом продуктивності.

Можна купити ручний насос для води із свердловини. Він вимагає прикладення фізичних зусиль, але значно надійніше, набагато дешевше, простіше у ремонті та довговічніше в експлуатації. Ручні насоси бувають декількох видів:

  • крильчасті. Принцип дії: під впливом ручного важеля обертається крило, що приводить у дію всмоктуючий елемент;
  • поршневі. Тиск створюється на виході;
  • штангові. Діють за тим самим принципом, що й поршневі. Поршень значно витягнутий, нагадує штангу, звідси назва;
  • мембранні. В основі функціонування – зворотно-поступальні рухи мембрани.

Вибираючи ручний насос для води із свердловини, необхідно насамперед враховувати глибину залягання водного пласта. Найглибшим із ручних насосів є поршневий (до 30 м), мембранний ефективний до 8–10 м. Усі види ручних насосів може повноцінно замінити поверхневий.

Основи правильної експлуатації свердловин

Ціна ремонту свердловини на воду завжди висока, оскільки даний процесскладний та трудомісткий. Зробити це самостійно вдається далеко не завжди. Для того щоб свердловина довго і повноцінно постачала воду, необхідно при її запуску виконати наступні правила:

  1. Вмикати насос вперше потрібно плавно. Повертати вентиль на оголовку потрібно, починаючи від мінімального значення водовідбору, доводити до оптимальної величини.
  2. Тривалість першого водовідбору має становити щонайменше дві години.
  3. Під час експлуатації необхідно уникати надміру короткочасних включень насосної станції.
  4. Систематичний та значний водовідбір у перші місяці експлуатації дозволить забезпечити постійний приплив води та повноцінне функціонування свердловини.

Корисна порада! На початку користування водою зі свердловини необхідно обов'язково віднести зразок для хімічного аналізу складу. Це дозволить бути впевненим у корисні властивостіводи, що використовується як питна, а також дасть можливість правильно експлуатувати систему водопостачання в цілому.

Свердловина на воду своїми руками: можливі проблеми та способи їх вирішення

Навіть при сплаті необхідної вартості свердловини на воду під ключ, коли роботу виконали професіонали, не завжди вдається уникнути неприємностей у процесі користування. Найчастіші проблеми під час експлуатації свердловини:

  • замулювання:
  • забруднена вода;
  • слабкий потік.

Якщо свердловина використовується не систематично, а лише в літній період, замулювання практично неминуче. Промивати конструкцію в такій ситуації немає необхідності, але потрібне інтенсивне прокачування.

Забруднена вода може стати через попадання ґрунту, проміжних вод. Найчастіше причиною є розгерметизація обсадних труб. Потрібен ремонт, він може бути значним, якщо знадобиться заміна обсадки, а не просто загортання окремих ділянок.

Корисна порада! При закупівлі матеріалів для облаштування обсадні труби для свердловини на воду, ціна яких відноситься до бюджетної, не варто вибирати: ефективність роботи найдорожчої насосної станції може бути зведена до нуля саме через проблеми розгерметизації. Надійні та зручні при монтуванні обсадження пластикові кільця.

Слабкий потік може бути причиною засміченості фільтра. Усунення цієї проблеми стане чищення або заміна фільтра в цілому.

Розібратися, як зробити свердловину для води своїми руками, або ж замовити під ключ, прийнявши умови та вартість свердловини на воду вже у готовому варіанті – кожен вирішує сам. Ціна може бути пріоритетом, як і виробник техніки. Головне, щоб на виході була якість та кількість води, яка потрібна для щоденного споживання та життєзабезпечення.

Власна дачна (присадибна) ділянка — мрія багатьох. Тут можна чудово провести час із сім'єю, друзями. А як приємно ласувати фруктами та овочами, які були вирощені власними руками. Самі посадили, самі доглядали та поливали — є чим пишатися. Проте не кожна така ділянка має усі необхідні комунікації. Безперечно, без подачі води, маючи сад-город, просто не обійтися. Саме налагодити систему водопостачання насамперед належить власнику дачної території.

Природно, що наявність у прилеглій місцевості водопроводу значно полегшує поставлене завдання. Тільки це не завжди можливо. Єдиним виходом із існуючої непростої ситуаціїстане видобуток води природним шляхом (із землі). Існує думка, що проведення таких заходів може вимагати чималих фінансових вкладень. Проте насправді все виходить інакше. Свердловина своїми руками без обладнання виявляється цілком посильною справою, і ми хочемо переконати вас у цьому.

То як пробурити свердловину своїми руками? Давайте розбиратися, яка технологія тут задіяна.

Найпростіший спосіб отримати гарний лужок перед будинком

Ви, звичайно ж, бачили ідеальний газон у кіно, на алеї, а можливо, і на сусідній галявині. Ті, хто хоч раз намагався виростити зелений майданчик у себе на ділянці, без сумніву скажуть, що це величезна праця. Газон потребує ретельної посадки, догляду, добрива, поливу. Проте так думають лише недосвідчені садівники, професіонали давно знають про інноваційний засіб. рідкий газон AquaGrazz.

Сьогодні є багато способів своїми руками пробити свердловину, щоб отримати подачу води на дачі.

Спосіб буріння - вид свердловини залежить від того, на скільки метрів углиб землі йде шар води. Як правило, виділяють три основні діапазони:

  • до 12 метрів;
  • 12-50 метрів;
  • 50-200 метрів.

Якщо водний шар знаходиться практично на поверхні, тобто не глибше 12 метрів, то в цьому випадку йтиметься про абіссінську криницю. Інша назва «свердловина-голка».

Важливо! Часто шар чистої води покритий забрудненнями. Саме вони зустрічаються першими під час буріння. Варто пам'ятати, що до вживання така вода непридатна.

Правильно пробурену свердловину для води своїми руками слід провести крізь забруднену воду до чистого водоносного шару, придатного для вживання. Самостійно пробурити абіссинську криницю не так вже й складно. Тут головне дотримуватися наступного алгоритму:

  • Діаметр свердловини, що розглядається, може не перевищувати 40 міліметрів, саме тому робочий процес може відбуватися за допомогою звичайного бура садового призначення. Пробурювати землю слід до того моменту, поки не помітите утворення рідкої консистенції. Це стане ознакою того, що ви досить близькі до мети.
  • Після цього отриману свердловину під воду своїми руками поміщається труба з загостреним наконечником. Діаметр труби в середньому дорівнює 2-3 сантиметри. Перед наконечником має бути встановлений фільтр. Його виробляють самостійно шляхом наварювання сітки дрібного розміру на заздалегідь підготовлені отвори. Зверху наливається вода.
  • Далі трубу проштовхують у землю. По суті вона нагадує велику голку.
  • Опускати імпровізовану "голку" варто доти, доки залита в неї вода різко не опуститься. Свердловина буде повністю готова до використання тоді, коли її промиють великою кількістю води.

У цьому випадку використання насоса поверхневого типу буде недоречним. Якщо вода знаходиться на глибині понад 8 метрів, то тут можна вдатися до методу створення звичайної криниці. Однак тоді доведеться видобувати воду за допомогою відер.

Є ще один спосіб - це створення свердловини, яка матиме більший діаметр. У неї варто встановити обсадну трубу, яка має на увазі установку занурювального насоса.

Важливо! Абіссінська криниця здатна виробляти за годину 1-1,5 кубічного метра води.

Шар води у глибині 50-200 метрів утворюється з допомогою вапняку. Зроблена тут забурена свердловина матиме назву «артезіанська». Вигляд колодязя має свої позитивні властивості:

  • вода вражає своєю кришталевою чистотою;
  • продуктивність води може досягати до 10 кубічних метрівна годину;
  • період експлуатації свердловини може сягати 50 років.

Можна було б вважати артезіанську свердловину ідеальною, але все ж таки тут є деякі недоліки. До них можна віднести складність буріння. Робочий процес здійснюється виключно командою професіоналів у цій сфері. Без спеціалізованого обладнання тут просто не обійтись. До того ж, аналізований варіант вимагає серйозних фінансових вливань.

Звичайно, буріння такої свердловини власними силами буде категорично неможливим. Однак повністю виключати можливий варіантвсе ж таки не варто. Витрати буріння запропонованої свердловини швидко окупаються з допомогою подачі води територію великої площі. Саме тому багато власників дачних (присадибних) ділянок об'єднують свої сили у видобутку води. Результатом цього стане вода відмінної якості на ділянці за дуже приємною вартістю.

Для глибини 12-50 метрів характерна велика кількість піску. Стан води на такій глибині чистий. Тільки добути її за допомогою звичайної лопати з гострою трубою не вийде. Все ж таки зневірятися не варто, адже спорудити таку свердловину — цілком здійсненне завдання. Тут помічником буде спеціалізоване оснащення. До того ж можна «підтягнути» знання, вивчивши, за яким принципом відбувається буріння свердловин на воду своїми руками. Буріння піщаних свердловин варто розглянути більш детально.

Перед початком робіт, пов'язаних із бурінням свердловини своїми руками, варто визначитися, який тип установки для буріння ви використовуватимете. Сьогодні затребуваними є такі:

  • Ударно-канатна

Конструкція містить вантаж великої тяжкості (патрон) в комплекті зі спеціалізованим інструментом (желонка). Ці два елементи на міцному тросі підвішуються на раму. Середня вага патрона становить вісімдесят кілограмів. На його нижню частину мають бути встановлені міцні зуби, які мають трикутну форму. Кріпляться вони за допомогою зварювального апарату. Принцип роботи ґрунтується на підніманні та скиданні патрона на ґрунт. Тим самим земля розпушується. Далі «побитий» ґрунт слід забрати за допомогою желонки.

Перед тим, як приступати до робочого процесу, слід зробити невелику свердловину. З цим добре справиться необхідний бур. Важливо знати, що підйом та опускання патрона може відбуватися ручним методом. Фахівці рекомендують віддати перевагу мотору роторного вигляду. Що ж до якості грунту, то він має бути легким. Рідше такий спосіб можна використати на глиняній поверхні.

  • Шнекова

Конструкцію, якою буде виконуватися вид буріння, що розглядається, зовнішнім характеристикамцілком можна порівняти зі стандартним буром, який використовують для садових робіт. Єдиною, але дуже важливою характерною особливістює силова потужність. Шнекова установка виготовляється за допомогою труби, діаметр якої дорівнює 100 мм. На неї за допомогою зварювальних елементів кріпляться деталі гвинтової форми.

Діаметр витків у середньому дорівнює двомстам міліметрам. Для того, щоб виготовити один виток, потрібно використовувати лист круглої форми. Зробити на ньому розріз, краї зігнути у протилежні боки. У міру того, як бур занурюватиметься в грунт, його ручку (штангу) доведеться постійно подовжувати і нарощувати.

Важливо звернути увагу на те, що приблизно через 50-70 сантиметрів занурення бура в землю його доведеться діставати. Пов'язано це з тим, що ґрунт накопичується на гвинтах, що помітно ускладнює процес буріння. Витягувати буре прийде на допомогу лебідка, закріплена на триногу. Інструмент приводиться в робочий стан за допомогою спеціалізованої ручки, яка виготовляється із труби.

  • Роторна

Розглянутий тип буріння ґрунту серед інших виділяється своєю складністю. Однак сьогодні цей метод є найуніверсальнішим, найефективнішим. Грунт подрібнюється шляхом використання коронки. Кріпиться вона на трубу, яка регулярно нарощується. Бурова коронка може бути виконана у різноманітному вигляді.

Залежить це безпосередньо від того, на якому вигляді ґрунтового покриття відбуватимуться роботи. Роторне буріння здійснюється методом ударного та обертального методу на землю одночасно. Крім цього, роторна конструкція наділена функцією подачі води, розчину глини в пробурену свердловину. Це дозволяє розмивати ґрунт, що призводить до швидкого занурення інструменту.

Головне — пам'ятати, що перед тим, як розпочнуться роботи з буріння, потрібно правильно визначитись із місцем їх проведення. Вигрібна яма, загони зі худобою, інші господарські угіддя повинні бути на великій відстані від свердловини. Якщо ж це зробити неможливо, то обов'язково має бути витримана відстань, що дорівнює не менше тридцяти метрам. Природно припустити, що бурити свердловину краще якомога ближче до житлової будівлі (будинку). Ідеальною відстанню для цього буде три метри.

Ручний спосіб видобутку води

Робота починається з підготовки всіх потрібних інструментів. Для цього заздалегідь варто мати під рукою:

  • бурильну вежу;
  • лебідку;
  • штангу;
  • обсадні труби.

Вишку варто використовувати у тих випадках, коли передбачається буріння свердловини з великою глибиною. Принцип її роботи ґрунтується на зануренні та підйомі бура.

При створенні свердловини, яка матиме невелику глибину, колона може бути вилучена ручним способом. Тут використання вежі не є обов'язковим. Штанги для буріння також не обов'язково купувати спеціалізовані. Можна створити аналог власноруч. Для цього лише варто з'єднати труби за допомогою різьблення, шпонок. Штанга, яка буде розташована в самому низу, має бути оснащена буром.

Насадки ріжучого типу зазвичай виготовляють за допомогою листів зі сталі. Товщина листа не повинна перевищувати трьох міліметрів. У процесі заточування крайньої частини насадки важливо пам'ятати, що механізм бура здійснює свою робочу діяльність за годинниковою стрілкою. Саме так насадки входитимуть у ґрунт.

Якщо без застосування вежі не обійтися, то встановити її слід безпосередньо над тим місцем, де відбуватиметься саме буріння. Вишка обов'язково повинна бути встановлена ​​вище штанги для буріння. Пов'язано це з тим, що такий метод спрощує процес вилучення штанги із землі. Для того щоб направити бур у правильному напрямку, слід викопати невелике заглиблення у ґрунті. Зробити це можна за допомогою звичайної лопати.

Перші кілька витків занурення бура в ґрунт під силу виконати одній людині. Однак чим глибше занурюватиметься труба, тим більше сили буде потрібно. Саме тому задіяти тут доведеться кілька людей. Якщо витягнути бур з першого разу не вийшло, його варто попередньо прокрутити кілька разів проти годинникової стрілки. Після цього можна буде виконати ще одну спробу.

У міру того, як бур буде занурений у ґрунт, його рухи можуть стати скрутними. Щоб полегшити роботу, землю можна розм'якшити водою. Чим нижче бур опускатиметься в землю, тим частіше його доведеться діставати. Пов'язано це з рясним налипанням грунту на гвинтові елементи бура. Відповідно, перед наступним зануренням бурову конструкцію слід очистити від забруднення.

До отримання бажаного результату слід повторити кілька циклів занурення та вилучення конструкції. Коли бур повністю занурюватиметься в землю, а його рукоятка зупиниться нарівні з грунтом, то на інструменті має бути додано ще одне коліно.

У зв'язку з тим, що вилучення конструкції з ґрунту та її чищення можуть забирати істотну частину часу робочого процесу, варто всі можливості інструменту використовувати на максимальному рівні. Тобто захльостувати, витягувати з поглиблення якомога більшу кількість ґрунту.

Процес буріння повинен бути продовжений доти, доки інструмент не проникне в шар води. Визначити це не складе труднощів, оскільки зміни в консистенції ґрунту стануть відразу помітними. Однак на цьому зупинятись не варто.

Бур повинен бути занурений до водостійкого шару, який розташовується безпосередньо відразу після шару водоносного. Пов'язано це з тим, що завдяки такій глибині свердловини максимальна подача рідини. Тут важливо пам'ятати, що ручним методом можна досягти виключно першого шару водоносного. Причина цього в тому, що він розташований на невеликій глибині, що дорівнює приблизно 15-20 метрам.

Для того щоб позбавитися від забрудненої рідини, що накопичилася в процесі буріння (відкачати її), можна використовувати ручний насос. Якщо існує можливість, то, безперечно, краще використовувати спеціалізований насос занурювального типу. Після того, як в середньому відкачається три-чотири відра забрудненої рідини, пробита «жила» виділятиме чисту воду. Однак нерідко може статися так, що цього не відбувається. У цьому випадку слід знову користуватися буром, збільшивши глибину свердловини ще на два-три метри.

Як встановлюються обсадні труби

Вже готовий отвір свердловини слід додатково обсадити. Як правило, обсаджування виконується з цілих азбоцементних труб. Рідше можна використовувати для цього шматки азбестових труб. Проте робота зі шматками потребує певної уважності. Так, наприклад, варто стежити за тим, щоб діаметр відрізків був абсолютно ідентичним один одному. Це дозволить вже готову конструкціюнадалі без особливих перешкод занурити у свердловину.

Відстань між ланками категорично заборонена. До того ж варто стежити за тим, щоб вони не сповзали один з одного. Саме тому краще стикові прорізи з'єднати спеціалізованими скобами. Вони ж, у свою чергу, повинні бути надалі покриті смужками, які виготовляються з нержавіючої сталі.

Процес обсадки проводиться, щоб:

  • в процесі глибшого занурення бура в землю стіни, що утворилися, не обсипалися;
  • у період функціонування свердловини виключити метод засмічення;
  • перекрити верхні шари водоносного типу, що подають забруднену рідину.

Дно свердловини обов'язково має бути оснащене трубою, де встановлюється фільтр. Виготовляється він із дрібноячеїстої сітки, яка не дозволяє піщинкам, іншим дрібним забруднюючим елементам надходити в рідину. Тим самим відбувається фільтрація води. Труба має бути опущена на потрібну глибину, після чого фіксується хомутом. Робиться це, щоб фільтр в мимовільному порядку не просідав.

Якщо свердловина на дачі своїми руками встановлена ​​грамотно, то частина, що знаходиться над поверхнею, повинна бути оснащена кесоном. Ця конструкція встановлюється спеціально для того, щоб запобігти попаданню в свердловину сторонніх елементів ззовні.

Після закінчення певного періоду експлуатації свердловини можна буде помітити, що труби почнуть трохи підніматися над поверхнею. Як стверджують фахівці, такі зміни є незначними, відповідно певних втручань для поглиблення не вимагають.

З якими помилками можна зіткнутися?

Найчастіше помилки у процесі буріння можуть виникнути через те, що у бурильників, які не мають спеціалізованої освіти, надто незначний досвід проведення робіт або він повністю відсутній. Отже, серед найпоширеніших помилок виділяють такі:

  • Проникнення бури відбувається на занадто велику глибину, що може призвести до того, що труба обсадного типу перекриє шар води. Вирішенням цієї проблеми послужить незначне підвищення труби, щоб забезпечити подачу води. Якщо це не допомогло, можна замінити її на більш короткий відрізок. Стара труба обов'язково видаляється.
  • Труба для обсаджування виявилася занадто короткою, тому не опустилася на необхідну глибину. Це може призвести до того, що нижня частина ґрунту впаде, отже, подача води різко зменшиться. Щоб упоратися з цією проблемою, ґрунт варто вичистити, а трубу опустити на належну відстань.
  • Встановлення насоса відбулося неправильно, внаслідок чого пісок потрапив у свердловину. Тут слід вийняти насос, добре прочистити свердловину від піску. Далі має наслідувати правильне встановленнянасос.

Для того щоб визначити, чи правильно працює насос чи ні, варто його в робочому стані опускати в глибину доти, поки у воду не почнуть надходити крупинки піску. Як тільки це сталося, інструмент слід підняти до того рівня, доки не почнеться очищення забрудненої піском води. Як стверджують фахівці, правильне розташуванняконструкції насоса має бути на двометровій відстані від дна свердловини.

Вирити і чи колодязь самостійно – не сама проста роботаПроте досить вигідна. Для неї необхідно придбати певні інструменти та обладнання. Без них виконати роботу неможливо. Це різні , лебідка, триноги. Також не обійтися без помічника, який допоможе витягти свердловину.

Визначаючись із конкретним місцем під свердловину, бажано вибрати найнижчу точку на ділянці.Потрібно враховувати, що це місце має бути максимально віддалено від місць забруднення ґрунту. Інакше, щоб забезпечити в будинку нормальну питну воду, потрібно буде робити артезіанську свердловину

Обладнання та інструменти для монтажу свердловини

  1. Буровий інструмент: стовпчик для буріння, бурильні штанги, труба колонки.
  2. Лебідка.
  3. Триноги.
  4. Металевий шнек або кригобур з високоміцної сталі.
  5. Желонка для підйому ґрунту на поверхню.
  6. Труби різного діаметра– обсадна труба, водопровідні труби та шланги.
  7. Кесон.
  8. Водяний фільтр.
  9. Вентилі.
  10. Свердловини насос.

Для подолання пластів ґрунту різної щільності знадобляться спеціальні бури:

  1. Спіральний бур або так званий змійовик. Використовується для буріння глинистого ґрунту.
  2. Бур-ложка. Підходить для піщаного ґрунту.
  3. Бур-долото. Застосовується для розпушування твердих ґрунтів.

Виготовлення бурової вежі для буріння свердловини

Схема монтажу триноги для буріння.

Пропонується найпростіший спосіб монтажу триноги для буріння свердловини. Щоб її виготовити, знадобиться:

  • 3 бруса 15-20 см у діаметрі та довжиною 4-5 м;
  • тонка труба.

Монтаж триноги проводиться таким чином:

  1. Укладіть на землю бруси так, як показано на рис. 1.
  2. Просвердліть в них отвори, через які вставлятиметься тонка труба.
  3. Просуньте через отвори всіх трьох брусів трубу і закріпіть їх у різних напрямках, утворюючи триногу.
  4. Закріпіть на тринозі лебідку.
  5. Зверху триноги зробіть циліндровий блок, щоб трос механічної лебідки легко переміщався.
  6. Прикріпіть бур до троса та приступайте до буріння свердловини.

Буріння свердловини своїми руками

Процес простого буріннявиглядає так:

  1. 2 людини провертають шнековий бур, взявшись за його ручку, за годинниковою стрілкою, поки він повністю не увійде в ґрунт.
  2. Лебідкою витягують бур доти, поки трос повністю не витягне, після чого бур витягують вручну і чистять його від грунту.
  3. Ця операція проводиться до тих пір, поки не буде досягнутий водоносний шар.

Розглянемо, як це робиться, докладніше.

Схема процесу буріння свердловини.

  1. Насамперед виривається шурф розмірами 150х50 см. Щоб запобігти обсипанню поглиблення, його стінки слід обкласти або дошками, або фанерою, або ДСП. Також можна звичайним буром вирити ствол на глибину 1 м, 15-20 см у діаметрі. Це необхідно, щоб забезпечити стійкість труби вертикально.
  2. Встановіть триногу суворо над поглибленням і закріпіть лебідку у місці з'єднання її опор.
  3. Для визначення діаметра свердловини та труби колонки спочатку потрібно вибрати свердловинний насос. Його просування по трубі має бути безперешкодним, тобто в діаметрі насос повинен бути меншим за діаметр труби на 5 мм.
  4. Буріння свердловини – це процес занурення та підйому бурового обладнання. Штанга провертається з одночасним ударом по ній долотом. Одна людина розкручує штангу, інша вдаряє по ній зверху, тим самим заглиблюючись у ґрунт дедалі нижче. Лебідка робить це піднесення і занурення легшим. При бурінні штангу слід маркувати. Це допоможе визначити момент, коли настав час витягувати штангу та прочищати бур. Фахівці рекомендують виконувати цю процедуру через кожні 0,5 м.
  5. Для буріння піщаного шару ґрунту використовується спеціальний бур-ложка. При цьому в процесі буріння необхідно додавати воду. Якщо ґрунт занадто твердий, його допоможе пробити бур-долото. Такі бури можуть бути двох видів – плоскими та хрестовими. Їхнє головне призначення – допомога у розпушенні твердих порід ґрунту. Піски-пливуни можна пробурити ударним способом. Для ґрунту, в якому переважає глина, використовується бур-змійовик, бур-ложка та желонка. Змійовик чудово справляється у проходженні глинистих ґрунтів завдяки своїй спіральній конструкції, крок спіралі якої дорівнює діаметру самого бура. Нижня основа бура дорівнює 45-85 мм, яке лезо – 258-290 мм. Галькові ґрунти з гравієм можна пробити, якщо чергувати долото та желонку з обсадними трубами. Досить часто потрібно заливати в отвір воду. Завдяки цьому можна пробурити свердловину набагато простіше. Ще бурити свердловину можна, використовуючи помпу.
  6. Якщо ґрунт, який доставляється нагору, став вологим, то ви наближаєтеся до водоносного шару. Для переходу через водоносний горизонт слід ще трохи заглибитись. Бурити стане набагато простіше, але в жодному разі не зупиняйтесь. Необхідно буром натрапити на водотривкий шар. На рис. 2 зображено процес буріння свердловини.

Як правильно підібрати насос для свердловини

При виборі насоса для свердловини слід враховувати такі параметри:

  • глибина свердловини;
  • діаметр використовуваної обсадної труби;
  • наскільки свердловина віддалена від будинку.

Якщо глибина свердловини не перевищує 9 м, то можна вибрати поверхневий самовсмоктуючий насос.

Якщо глибина перевищує 9 м, то вибирайте серед занурювальних свердловинних насосів. Коли установка насоса буде завершена, в обладнане кесоном гирло свердловини слід вивести трубу і приварити до оголовка кесона. Далі на трубі проводиться монтаж вентиля, що відкриває та регулює потік води.

Якщо швидкість забору води буде надмірна, то в малопродуктивній свердловині швидко вичерпається вода, а насос, що працює вхолосту, зіпсується.

У кесоні підключаються труби для водоводу до приміщення. Траншеї під них мають бути гідроізольовані та утеплені.

Рекомендації від майстрів з влаштування свердловини своїми руками

  1. Перш ніж приступати до роботи, слід дізнатися рівень залягання ґрунтових вод у вашій місцевості, якщо недалеко розташовуються свердловини або колодязі, загляньте в них.
  2. Якщо рівень залягання води не глибший за 5 м, то, щоб пробурити свердловину, достатньо скористатися садовим буром.
  3. Компактну бурову установку можна взяти у найм. Це дозволить зробити своїми руками за допомогою гарного обладнанняпри цьому не переплачуючи за нього великих грошей.
  4. Не опускайте трубу водоводу до дна. Вона повинна бути вище за нього приблизно на 50 см. Таким чином вода краще буде підніматися догори.
  5. У свердловинній трубі на поверхні необхідно зробити вентиляційні отвори, інакше вода стане затхлою. Можна виготовити на трубі кришку, що відкидається, для доступу до свердловини.
  6. Для свердловини ідеальним рішенням буде встановлення пластикової труби.
  7. Коли буде готова свердловина, віддайте зразок води експертам для проведення аналізу. Вживати можна ту воду, прозорість якої становить понад 30 см, вміст нітратів не перевищує 10 мг/л, в 1 л води не більше 10 кишкових паличок та оцінка смаку та запаху становить 3 бали.

Плюси та мінуси буріння свердловини вручну

Основними перевагами буріння свердловини є: його доступна ціна; відсутність необхідності у великій спецтехніці; саморобні свердловини завдяки своїй маленькій глибині легко прокачуються та не затягуються; за відсутності електрики вода може бути доставлена ​​ручним насосом.

З недоліків можна відзначити: обмежену глибину буріння та дефіцит спеціалістів, здатних допомогти в обслуговуванні саморобної свердловини.

Догляд за свердловиною

Кожна свердловина потребує догляду та своєчасного чищення. При ослабленні напору води, яка може подаватися ривками, з повітрям, з піском, настав час подбати про прочищення свердловини. Це потрібно зробити своєчасно, оскільки свердловина може втратити свою ефективність, тоді доведеться робити свердловину в іншому місці.

Для продування свердловини від піску застосовується водяний або повітряний компресор. Якщо цей спосіб не допоміг, то існують радикальніші методи – з використанням кислоти або короткого замикання. Оскільки це досить ризиковано, прочистку свердловини в такий спосіб краще довірити професіоналам. Інакше ви можете просто зіпсувати свердловину.

Мати власне джерело безперебійної подачі води – мрія кожного, хто мешкає у власному будинку!

Це бажання цілком можливо, досить пробурити якісну свердловину у себе на ділянці.

Зробити це можна як самотужки, так і за допомогою професійних фахівців!

Існує кілька видів свердловин, що відрізняються один від одного по глибині, отже, і за якістю води, що подається. На глибину від 10 до 50 метрів буряться дрібні чи піщані свердловини.

Якщо джерело глибиною понад 50 метрів, то воно вважається артезіанським.Для нього характерний вапняковий шар, і пробити його можна лише за наявності спецтехніки.

До кожного виду застосовується свій спосіб буріння.Розрізняють кілька варіантів технологій – канатно-ударна, перфоративна, роторна.

Якщо пробити джерело води планується самостійно, то виділяють і ручну технологіюбуріння. На чому зупинити свій вибір, залежить від величини заглиблення, виду грунту, цілей використання води.

Найбільш поширеними видами джерел води є колодязь, свердловина на пісок та артезіанська свердловина. Для них характерна своя глибина, якість і об'єм води, що подається. Також розрізняються вони за видом ґрунтів, у яких пробиваються, та за терміном експлуатації.

Основні види:

  1. колодязь;
  2. на пісок;
  3. артезіанська.

Криниця або абіссинська криницяне вимагає залучення до роботи спецтехніки, і може бути зроблено самостійно. Використовується металева труба з гострим наконечником та отворами по стінках.

Трубка забивається у землю на глибину 8-10 метрів. Завдяки отворам на стінках труба є облоговою і одночасно служить фільтром для колодязя. Порода ґрунту не повинна бути твердою.

До переваг такого колодязя можна віднестидоступність виготовлення своїми зусиллями та простоту конструкції. Проте є свої мінуси- Неможливо встановити поглиблений насос, а лише поверхневий, через малий діаметр труби.

Внаслідок цього немає можливості забезпечити достатній тиск водопостачання. Також недоліком є ​​відносно невеликий термін служби близько 5 років.

Заглиблення на пісоквідбувається рівня 15-30 метрів. У пробурений отвір встановлюється труба, на кінці якої кріпиться металева сітказ нержавіючої сталі. Сітка призначена для фільтрації гальки, якими багаті великофракційні піски.

Саме у цих пластах встановлюється фільтраційна труба. Таке джерело води здатне забезпечити потреби заміського будинку.За постійної експлуатації він прослужить 15 років.

Звичайно, покрити всі потреби у воді та забезпечити будинок кристально чистою водоюздатна тільки артезіанська свердловина. Буріння відбувається рівня вапняних порід.

Тому глибина залягання артезіанської води може досягати 200 метрів. Таке джерело може забезпечити більше 10 кубометрів води за годину. Його термін служби складає 50 років.

Способи та технологія буріння

Вибір способу буріння залежить від кількох факторів. В основному - це рівень заглиблення та тип ґрунту, які необхідно пробивати. У зв'язку з цим розрізняють кілька видів буріння:


Буріння свердловин на воду своїми руками

Визначити правильне місце розташування допоможе сама природа. Там, де рослини ростуть інтенсивніше, є ймовірність, що неглибоко проходить водяний горизонт.

Основним критерієм джерела води є чистотатому потрібно віддалити його від потенційних забруднювачів не менше ніж на 25 м ( зливні ями, Туалет). Також варто дотримуватися дистанції від будинку - не ближче 5 м. Не можна розташовувати свердловину в поглибленнях рельєфущоб вона не стала стічної ямоюповерхневих забруднень.

Роботи з буріння. Забивна свердловина

Без триног неможливо буде проводити процес буріння.Їх можна виготовити самостійно. Потрібно взяти 3 труби завдовжки 5 метрів. Їх необхідно розкласти землі так, щоб дві бічні вгорі сходилися друг з одним, а внизу краї розходилися. Між ними, посередині, укласти третю.

Схематично повинен вийти трикутник, поділений навпіл. Потім, через стиковані краї просвердлити отвір, в який просмикнути кріпильний штир. Краї штиря закріпити, щоб тринога не роз'їжджалася. Лебідка з тросом кріпиться на дві бічні ноги.

Якщо ж у планах використовувати не ударну технологію, а пробити ґрунт за допомогою бура, його теж можна виготовити самостійно. Для цього знадобиться металевий стрижень із гострим кінцем, до якого приварюватимуться ножі.

Щоб виготовити ножі, необхідно взяти металеві диски товщиною 10-15 мм і розрізати їх навпіл. Перші дві половинки приварити на висоті 20 см від загострення стрижня.

При вертикальному розташуванні валу, до нього приварюються ножі під кутом 200 від уявної горизонталі. Протилежний ніж приварюється навхрест до першого під таким самим кутом. Полудиски повинні бути дуже добре заточені, щоб буріння проходив швидко і з мінімальними фізичними витратами.

Для буріння абіссинської криниці необхідно заздалегідь підготувати труби для забивання.Вони повинні бути оцинковані або з нержавіючої сталі, розміром в дюйм або три чверті. На кожному відрізку попередньо нарізати різьблення для з'єднання.

Також на початковій ділянці необхідно приварити ударний конус. Від наконечника на висоту до 500 мм просвердлюються отвори 5-8 мм для припливу води в трубу, які закриваються сіткою для фільтрації (нержавіюча сталь П52).

Для забивання труби в ґрунт необхідна сталева бабка, з круглим отвором посередині, і з двома кріпленнями з боків. Вантаж має бути важким, понад 30 кг. Отвором плита одягається на трубу, з її бічним кріпленням кріпляться мотузки.

Щоб на трубі створити місце зіткнення до неї надійно кріпиться хомут. Мотузки потрібні для підйому бабки. Найкраще на триногах зверху прикріпити ролики, через які перекинути мотузки. Це значно полегшить процес підйому металевої плити.

Металева плита з розгоном б'є по хомуту, тим самим забиваючи трубу в землю. У міру поглиблення хомут потрібно пересувати вгору, і герметично закріплювати на різьбовому з'єднанні нові відрізки труб.

Відео про те, як пробурити свердловину своїми руками:

Ще одне відео про те, як зробити бур своїми руками:

Якщо після чергового удару труба безперешкодно пішла в ґрунт, значить, водний горизонт досягнутий. Варто заглибитись ще на півметра і зупинитися.

Після завершення робіт з буріння потрібно обрізати зайвий відрізок труби і закріпити на ній. Зворотній клапаніз насосом.

Насос для свердловини

Щоб система водопостачання працювала максимально ефективно, необхідно підібрати правильний насос. Вибрати його можна відштовхуючись від кількох параметрів:

  • рівень води та глибина;
  • дебет;
  • діаметр;
  • потреба у воді.

Щоб точно знати глибину свердловини і рівень води в ній, можна провести простий вимір.Для цього на мотузку підвішується вантаж і опускається на дно. Відстань від вантажу до краю намокання мотузки покаже рівень води. А загальна довжина занурення мотузки дорівнюватиме глибині свердловини.

Ці показання важливі, тому що вони прописані в паспорті насоса і є одними з основних характеристик, при яких обладнання для буріння буде працювати.

Дебет свердловиниє обсяг води, що видається джерелом за певний час. По ньому потрібно оптимально підібрати потрібний насос. Також потрібно визначитись з його розміром, тому що більшість обладнання виготовляється під розмір 4 дюйми. Якщо діаметр свердловини буде меншим, знайти насос буде набагато проблематичнішим.

Мотор, що перекачує 50л за хвилину, здатний покрити всі потреби середньої сім'ї до 4-х осіб.Якщо ж у планах є поливання великих територій, то варто купити насос продуктивністю в кілька разів вище. Хоча ціна буде більшою, проте всі потреби у воді будуть покриті.

Облаштування свердловини та обсадні труби


Щоб стіни джерела не обсипалися, і вода залишалася чистою, використовують обсадні труби.Матеріал виготовлення може бути різним – сталь, азбестоцемент, пластик. Яку трубу вибрати залежить від типу буріння, глибини, діаметра отвору, а також типу ґрунту.

Сталевіза вартістю найдорожчі, і найдоцільніше їх використовувати в артезіанській свердловині на вапняку. Ще один плюс такого використання в тому, що термін служби металевих обсадних труб і свердловини однакові.

Азбестоцементнімають радий переваг. До них відносяться хімічна нейтральність, відсутність корозії та необмежений термін придатності. Однак є суттєвий мінус – крихкість, а внаслідок цього, збільшена товщина стінок.

Це призводить до того, що при однаковому внутрішньому діаметрі під азбестоцементну трубу доведеться пробивати більший зовнішній діаметр. А це веде до подорожчання робіт. Найчастіше ці труби застосовують на вапняку артезіанських свердловин.

Пластикові(розрізняють ПВХ і ПНД) доцільно застосовувати для свердловин з невеликою глибиною (до 50 метрів), за умови, що в грунті немає плавунів. Оскільки основним недоліком пвх трубє низька міцність, краще їх використати на простих ґрунтах. До переваг відносять відсутність корозії і неможливість попадання у воду сторонніх компонентів через якість матеріалу.

Вартість робіт з гідробуріння

Ціна на буріння 1 метра погонного становить 2000-3000 рублів, в залежності від регіону. Також на формування ціни впливатиме низка факторів, таких як:

  • тип буріння;
  • використовувані матеріали;
  • відстань від виконавця до замовника.

Якщо розраховувати на невелику свердловину, глибиною 10 метрів, то фахівці виготовлять її під ключ приблизно за 20000-30000 рублів. Сюди належить вартість роботи, ціни на матеріали.


Якщо ж пробивати джерело самостійно, необхідно закупити:

  1. труби сталеві – 10 м (якщо використовувати перфоративну техніку);
  2. матеріал для виготовлення триног;
  3. бабка, канати, ролики;
  4. насос.

Крім цього знадобляться додаткові матеріали- саморізи, сітка з нержавіючої сталі, ущільнювач на різьбові з'єднання. Навіть попередній розрахунок ціни показує, що неглибоку свердловину економніше пробити і зробити самому.

Але якщо є необхідність у великому дебеті або артезіанській воді, то доведеться звертатися до фахівців, так як зробити це можна лише за наявності спецтехніки!


Будь-який заміський будинокта дача повинні мати воду. Колодязі вийшли з моди, а буріння свердловин на воду своїми руками є досить трудомістким. Без води не можуть рости дерева, без неї не цвітуть квіти. Ніякі рослини не дадуть плодів, якщо їх не поливати в достатній кількості. Але свердловина своїми руками без обладнання її хитромудрими пристроями цілком може бути пробурена на будь-якій ділянці.

Буріння свердловин ручними інструментами

Будь-який господар здатний пробурити свердловину власноруч під воду. Для цього не потрібно мати бурову техніку. Існує кілька способів роботи без її використання:

  • облаштування звичайної криниці;
  • свердловина, пробурена на пісок;
  • артезіанська свердловина.

Хороша криниця може стати сховищем води в кількості до 2 м³. Свердловина з діаметром труби 100 мм, що має глибину 20-30 м, має сітку, що фільтрує, внизу колони. Глибина такої споруди може досягати 50 м. Термін служби становить до 15 років. Артезіанська свердловина видобуває воду із пластів пористого вапняку, що залягають на глибині до 200 м. Термін її експлуатації становить 50 років. Чим частіше використовується споруда, тим довшим може бути термін його дії.

Для буріння свердловини своїми руками потрібні:

  • лопата;
  • бурі;
  • вежа бурильна;
  • штанги для подовження бурів;
  • лебідка будь-якого типу;
  • обсадна труба необхідного діаметра.

Бури потрібні безпосередньо для буріння. Вони бувають різних типів. Спіральні використовуються на глинистих ґрунтах. На твердих ґрунтах застосовується бурдолото. На піщаних - бур-ложка. Вишка необхідна для підйому бура разом зі штангами та для зворотного спуску після очищення та нарощування нових штанг. Якщо свердловина неглибока можна обійтися без вишки. Штанги можуть використовуватись саморобні. Роблять їх із труб, передбачаючи кріплення один до одного за допомогою різьблення або шпонок.


До нижньої штанги кріпиться бур. Його ріжучі кромкитакож можуть бути саморобними. Виконуються вони зі сталі завтовшки 3 мм. Заточувати їх потрібно так, щоб вони при обертанні бура по ходу стрілки врізалися в грунт. Крок спіралі повинен дорівнювати розміру діаметра бура. Нижня основа інструменту становить 45-85 мм, ріжуче лезо - 258-290 мм.

Самі технології буріння прості. Якщо використовується вежа, то її встановлюють над вибраним місцем. Висота її має трохи перевищувати довжину бурової штанги. Для бури простою лопатою викопується поглиблення. Початкові витки бура можна зробити одному, потім потрібна додаткова сила помічника. Після заглиблення бура деяку глибину його витягують назовні. Робити це потрібно приблизно через кожні 50 см. Якщо бур іде важко, рекомендується змочувати землю водою. Коли рукоятки досягнуть рівня землі, всю колону дістають та нарощують наступною штангою. Після цього робота поновлюється.

Свердловина на воду своїми руками бурить до водоносного шару, який характеризується мокрою землею. Потім досягається жорсткий шар. Буріння закінчено, свердловина на дачі майже готова. У неї опускаються обсадні труби. Ручним насосом відкачується брудна вода, якою зазвичай буває 2-3 цебра. Якщо чиста вода не утворюється, слід пробурити ще 1-2 м ґрунту. Це не єдиний спосіб.



Інші способи буріння

Можна пробурити свердловину під воду з використанням гідропомпи та дриля великої потужності. Дриль з рукоятками для 2 людей крутить бур, гідропомпа розмочує ґрунт. Існує технологія ударно-канатна. Для її використання вежа потрібна обов'язково. Породу розбивають спеціальною сталевою склянкою, яка падає з вежі. Чим висота більша, тим краще. Вишку роблять із труб або з колод. Потрібно обладнати її коміром або лебідкою для підйому склянки. Склянку можна виготовити із сталевої труби, оснастивши її пристосуванням для різання ґрунту. Приблизно півметра вище робиться отвір для вилучення ґрунту зі склянки.

До його верхньої частини кріпиться міцний трос. На ньому склянка підніматиметься зі свердловини. Чистити його від ґрунту потрібно через кожні 50 см занурення. Обсадна труба може бути азбоцементною, сталевою або пластиковою. Вона покликана захищати свердловину від обсипання ґрунту та від попадання брудної води із верхніх шарів землі.

Як пробурити свердловину своїми руками, ми з'ясували. Зробити це ви можете самі, однак можна замовити роботу спеціальним організаціям. Облаштування свердловини своїми руками має бути наступним. На дно пробуреної свердловини під воду слід опустити трубу з фільтром, зробленим із застосуванням дрібної сітки. Зверху вся конструкція закривається герметичним оголовком. У трубу вміщується насос для перекачування води. Насоси можуть використовуватись різного типу. Головна умова — їх діаметр має бути меншим за діаметр труби. Місце для видобутку води рекомендується вибирати подалі від септиків, вигрібних ям та купи сміття.

Коли роботи, пов'язані з бурінням, закінчені, приступають безпосередньо до облаштування свердловини. Облаштування свердловини на воду самотужки починається зі спуску труби з фільтром та відстійниками. Фільтр є основною частиною всієї колони. Він може бути придбаний у магазині або зроблений власноруч. Для цього в трубі робляться надпили або отвори невеликого діаметра (5-6 мм). Робляться вони протягом 2 м. Надпили можна виконати болгаркою з диском завтовшки до 0,8 мм. Через них вода вільно проходить, а пісок та інші включення затримуються. Місце нанесення насічок чи отворів обмотується дротом чи тканиною. Це запобігає фільтру від замулювання.


Термін служби таких пристроїв становить приблизно 15 років. Потрібне регулярне їх промивання чистою водою.

Насоси при глибині занурення до 9 м потрібні найпростіші. При більшій глибині застосовуються насоси занурювальних типів. Також потрібен оголовок з висновками до будинку, до ділянки, до лазні та інших місць.

Висновок на тему

Свердловина на дачі або на заміській ділянці це те, про що мріють їх власники.

Якщо рівень води на ділянці вищий за 5 м, то пробурити свердловину та встановити обладнання буде дуже просто.

Для роботи можна обійтися одним садовим буром та подовжувальними штангами. Як облаштувати свердловину? Для цього потрібні насоси, оголовки та фільтри. Все це можна зробити своїми руками. Обладнання для свердловини повністю окупається приблизно через рік її експлуатації.