Що таке омоніми з прикладами. Омоніми. Омоніми і омофона

Омоніми (від грец. Oμoς - однаковий і ονομα - ім'я) - різні за значенням, але однакові за написанням одиниці мови (слова, морфеми і ін.). Термін введений Аристотелем.

Повні лексичні омоніми - це однакові за звучанням, але різні за змістом слова. наприклад, цибуля (Рослина) і цибуля (Для стрільби). Існує ще часткова омонімія, при якій збігаються лише окремі форми слів, наприклад, жив (дієслово жити) і жив (іменник жила). Поряд з омонімами існують омографи - слова, що мають однакове написання, але різне наголос ( мукá - мýка).

У нашому словнику зібрані омоформи-омографи, тобто форми різних (хоча часто близьких за змістом) слів, що мають однакове написання. Наголос не враховується, буква е не використовується - як це зазвичай буває в письмовому тексті. наприклад, бігу (біг, бігти), берете (брати, бере (головний убір)). Їх ми і назвали омонімічними словоформами. Словник організований таким чином, що зліва стоять словоформи, а праворуч - лексеми (словникові слова), до яких ці словоформи належать. У дужках вказані позначки частин мови.

Повний список омонімічних словоформ був отриманий при породженні всіх словоформ з комп'ютерної версії Граматичного словника А.А.Залізняка (*) в відділі Машинного фонду російської мови Інституту російської мови Російської Академії наук.

З повного списку для даної публікації були виключені збігаються словоформи таких слів:

- причастя - прикметник
- дієслова типу виривати - вириватися
- іменники типу чобіт - чоботи
- варіанти написання типу обвідний - обвідний, бобер - бобер

і деякі інші близькі за змістом слова.

Позначення частин мови:

з - іменник

мс - займенник

союз - Союз

п - прикметник

числ - числівник

межд - вигук

г - дієслово

предків - предікатів

част - частинка

н - прислівник

пропоз - привід

ст - ввідне слово

У багатьох мовах планети існує таке явище, як омонімія. Засноване воно на тому, що однакові за звучанням і написанням слова і морфеми мають різне значення. Вони носять назву «омоніми». Приклади їх зустрічаються повсюдно. Ми і в звичайній мові їх вживаємо надзвичайно часто.

омоніми

Приклади, що підтверджують дане явище, відомі багатьом. Це такі загальновживані слова:

«Лук» в значеннях рослина і зброю;
«Втечу», в одному випадку позначає молоду гілку, а в іншому - самовільне квапливий догляд.

Поза контекстом важко визначити, в якому саме значенні використовуються ці омоніми. Приклади пропозицій зі словами продемонструють це явище наочно.

Зелена цибуля особливо хороший в овочевих салатах.
Хлопчику на день народження подарували іграшковий лук зі стрілами.
Яблуня дала молодий пагін, але садівник восени справив його обрізку.
Граф Монте-Крісто втік з в'язниці креативним способом, замінивши собою труп в'язня.

Допоможуть зрозуміти, що означають омоніми приклади словосполучень:

«Зелений лук» і «влучний цибулю»;
«Дівоча коса» і «річкова коса»;
«Три яблука» і «три ганчіркою пляма».

Це явище досить цікаво, тому часто використовується викладачами російської мови в якості розважального прийому в вивченні предмета, способу розширити словниковий запас і кругозір учнів.

Ігри з омонімами на уроках і на позакласних заходах

Для проведення цього конкурсу слід підготувати пари слів, що мають однакову вимову і написання, але абсолютно різні значення. Гравцям пропонуються лише значення, а самі слова (можна скористатися одним варіантом написання для обох) ховаються під картонною картинкою, яка буде служити жетоном очка, наприклад, шаблон листочка дерева, яблука, золотого злитка. Учасник, правильно назвав омоніми, отримує цю емблему після вірної відповіді в якості бала. В кінці гри окуляри-жетони підраховуються і вибирається переможець.

Для конкурсу підійдуть омоніми, приклади яких можуть бути такими (слід нагадати, що учасникам і глядачам видаються тільки картинки, самі слова закриті):

«Лавка» як предмет меблів і невелика торгова точка;
слово «лама», що виступає в одному значенні як тварина, а в іншому - як тибетський чернець.

На уроці можна пропонувати учням одну-дві пари слів. Виконання цього завдання займе всього кілька хвилин, а користь принесе величезну. Адже, крім перерахованого вище, даний вид діяльності породжує і зміцнює інтерес до вивчення російської мови.

Омонімія і полісемія

Багато слів мають не одне, а кілька значень. Збігаючись в написанні, вони відрізняються лексично. Слід розрізняти омоніми і багатозначні слова. Приклади полісемії також зустрічаються досить часто. Наприклад, два слова, вимовляють як «ключ», можуть виступати омонимами в наступному варіанті:

джерело і пристосування для відкривання.

А ось в значеннях «скрипковий», «гучний», «від дверного замка», «пристосування для закочування банок» «ключ» - це одне слово. Це дивовижне мовна особливість, яку вже слід розглядати як явище полісемії. Адже в кожному перерахованому варіанті фігурує здатність ключа щось відкривати: нотний рядок або якийсь об'єкт. Це одне слово з різними значеннями, а не різні омоніми.

Приклади таких багатозначних слів в російській мові існує безліч. Часом досить важко відокремити їх від омонімів.

Полісемія іноді походить від переходу назви за зовнішньою подібністю. таким є

«Рукав» - окреме русло річки і частина сорочки;
«Стрічка» - пристосування для дівочої зачіски і довга дорога, що рухається, транспортера.

Багатозначність цих слів виникла за зовнішньою подібністю деяких ознак. Наприклад, рукав в одязі відділяється від загального великого предмета. І розгалуження русла нагадує таке ж явища. Власне, в цьому варіанті могло б виступити слово «штанина», однак з якоїсь причини російський народ обрав саме «рукав».

Стрічка являє собою вузький довгий предмет. Мабуть, людина, яка винайшов транспортер, побачив схожість його рухається частини з пристосуванням для дівочої зачіски. Так і стався перехід назву, явище полісемії.

етимологічна омонімія

Група слів відноситься до омонімів однозначно, так як саме їх походження вже по-різному. Тому в завданні «Наведіть приклади омонімів, що розрізняються етимологічно» потрібно підібрати такі слова, які прийшли в російську мову з різних мов. Для цього слід заглянути в етимологічний словник.

Такими є слово «бор», що позначає хімічний елемент, і його омонім - сосновий ліс. Перше іменник прийшло в російську мову з перської мови, де звучало як «бура», тобто сполуки бору. Назва ж соснового лісу має слов'янське походження.

Частина лінгвістів вважає, що слід визнавати наявність явища омонімії лише там, де розрізняється сама етимологія слів.

Ці ж мовознавці не бачать омонимичности в іменнику «ефір» як органічній речовині і в значенні «радіомовлення і телебачення». Адже історично обидва слова мають загальну етимологію. Вони походять від давньо-грецького кореня αἰθήρ, що в перекладі означає «гірське повітря». І якщо в завданні йдеться: «Наведіть приклади омонімів», а відповідає використовує слово «ефір» у двох значеннях, то ці вчені визнають відповідь невірним.

Спори лінгвістів про полісемії та омонімії

Однак не всі можуть навскидку визначити історичне походження слів. Часто для цього потрібні спеціальні словники. Тому більшість людей бачать, що значення слова «ефір» є абсолютно різними і зарахують їх до омонімів. Тому і частина лінгвістів також не бачать тут багатозначності. До різних словами з різними значеннями відносить їх і тлумачний словник.

Приклади омонімів, що викликають у мовознавців суперечка, такі:

«Коса» в значенні зачіски і інструменту для косовиці, так як деякі стверджують, що тут у наявності перехід назви за зовнішньою подібністю (тонка і довга);
«Ручка» як інструмент для письма, пристосування для відкривання, включення, так як частина людей визначає багатозначність по тому, що вони перегукуються за способом дії (пишуть і відкривають рукою);
«Перо» в сенсі «ручка» і як накожное рогова освіту птахів і деяких динозаврів, вважаючи, що перше значення прийшло до слова від історичного способу письма пташиним пір'ям.

Деякі мовознавці відносять до омонімії все слова, в яких простежується багатозначність. Вони вважають полисемию лише окремим випадком.

повні омоніми

Мовознавці ділять збігаються за вимовою і написанням слова, що мають різне значення, на дві групи. В одну категорію виділяють відносяться до однієї граматичної категорії повні лексичні омоніми. Приклади таких: «коса», «мова», «втеча», «ключ» та інші. У всіх своїх формах ці слова збігаються і з написання, і за вимовою.

Неповні або часткові омоніми

Виділяють також слова, що збігаються тільки в деяких формах. Це граматичні омоніми. Приклади такого явища часто відносяться до різних частин мови:

«Три» - дієслово 2-го особи однини наказового способу з початковою формою «терти» і «три» - кількісний числівник;
«Піч» - дієслово в невизначеною формі і «піч» - іменник жіночого роду однини;
«Пила» - дієслово жіночого роду однини в минулому часі і «пила» - іменник жіночого роду однини.

Граматична омонімія спостерігається і в словах, що відносяться до однієї частини мови. Наприклад, дієслова 1-го особи однини теперішнього часу «лечу». Перше слово визначається як дія, пов'язане з медициною. Уже інфінітив буде звучати як «лікувати». А друге дієслово має початкову форму «летіти» і позначає дію здійснення польоту.

Часткова омонімія спостерігається в словах однієї граматичної категорії. Це відбувається тоді, коли слова різняться лише в одній формі. Наприклад, два іменників «ласка» - тварина і прояв ніжності - не збігаються лише в родовому відмінку множини. Ці омоніми будуть в даній формі виглядати як «ласок» і «ласк».

Омоніми і омофона

Деякі плутають явище омонімії з іншими. Наприклад, омофона - це однакові за звучанням слова, що мають різне значення, але відрізняються за написання. Це не омоніми! Приклади слів, що є омофона, показують цю їх особливість.

«Кот» - домашня тварина, а «код» - найчастіше певний набір символів або звуків.

Кожен помітить, що писати ці слова слід по-різному. А ось на слух вловити різницю практично неможливо. Слово «код» потрібно вимовляти з оглушением кінцевої приголосної. Звідси і виникає звукове подібність.

Омонімія і омографи

Існують і інші мовні явища, схожі з даним нами. Наприклад, омографи цікаві тим, що збігаються в написанні, але вимовляються інакше, найчастіше через наголоси. Це також не омоніми. Приклади слів-омографів такі:

ворота - ворота;
замок - замок;
запах - запах.

Омографи також цікаві для складання завдань для конкурсів та ігор. За допомогою загадок-картинок, в яких зашифровані омографи, можна урізноманітнити лінгвістичні заходи.

Російська мова входить в топ 10 найвідоміших мов світу. Але в декількох мовах є слова, які звучать однаково, а пишуться по-різному, в тому числі і в російській мові.

Назва таких слів - омоніми. Щоб докладніше вивчити, що ж таке омоніми, і які різновиди їх існують, слід прочитати цю статтю.

Що таке омоніми і якими вони бувають

«Омонімія» з грецької мови перекладається як «однакове ім'я». Омонимами називають ті слова, які схожі за листі і вимові, але розрізняються в розумінні

наприклад:

Слово «наряд». Одночасно може означати і вид одягу, і солдатський наряд.
«Лук» також вважається омонімом. В одному сенсі це рослина, в іншому - зброя.
Слово «лавка». Одне зі значень слова «лавка» - це торгова лавка, а друге - це звичайна лавка, встановлена \u200b\u200bв парку, на якій сидять люди.

У нашій мові класифікують повні і неповні омоніми. До повних відносяться омоніми, є однією частиною мови. Наприклад, слово «гладь» - це іменник з подвійним змістом: означає рівну площину і вид вишивки.

В обох випадках «гладь» є іменником, слова однаково чуються і пишуться. Можна зробити висновок, що, власне, слово «гладь» - це омонім.

Види омонімів - омофона, омографи, омоформи

Поговоримо про неповних омонімів. Переклад слова «омографів» з грецької мови звучить як «однакове написання». В свою чергу омографи однакові в написанні, схожі один на одного, але розрізняються вимовою і змістом.

Найвідоміший приклад, слово «замок». При наголос на букву а, тобто «зАмок» - якусь будівлю, а «Замок» - прилад, що замикає двері.

Або слово «орган». При наголос на першу голосну, ми отримаємо слово «Орган» - елемент живого організму, наприклад, серце, печінку. При наголос на другу голосну, отримуємо слово «оргАн» - музичний інструмент.

Слово «омофон» також прийшло до нас від греків. У перекладі воно означає «схожий звук». Виходячи з чого, робимо висновок, що омофона - це слова, схожі в звучанні і різні в написанні. Наприклад, в виразах «відчинити двері» і «відварити пельмені» дієслова звучать абсолютно однаково, але при листі, і, відповідно, в розумінні - різні.

Залишилося розібратися, що ж таке омоформи. Тут все набагато простіше. Омоформи - це слова, що збігаються при листі і при вимові не у всіх контекстах пропозицій.

Наприклад, в виразах «стекла вода» і «стакан зі скла», слово «скла» є Омоформи.

Омоніми - приклади слів

Для дітей дуже наочно наведені омоніми на наступних картинках.

Таке поняття цілком можна пояснити дитині 5-6 років, ніж часто займаються логопеди, спеціалізовані дитячі сади і просунуті батьки.

Словник омонімів російської мови

Для омонімів написали свої словники. У словнику омонімів, написаному О. С. Ахманова, в повній мірі і максимально детально подано класифікацію омонімів і інформація про них.

У словнику омонімів, який створив Н. П. Колесников, присутній переклад омонімів на 3 мови.

Що допомагає розрізняти слова омоніми

Слова-омоніми постійно плутають зі словами, які мають кілька визначень, простіше, багатозначними словами. Розберемося, що ж це таке?

Це такі слова, які мають деяку кількість значень, пов'язаних між собою за змістом. Наприклад, слово капелюх.

Капелюх буває жіноча, у цвяха або грибна. У цих випадках сенс особливо не відрізняється і означає якийсь аксесуар або якусь верхню частину.

граматичні омоніми

Це схожі у вимові слова, але в написанні вони збігаються лише тільки в окремих граматичних формах. Наприклад, слово «лечу». Воно може означати дію «лікувати» першої особи, однини або ж «летіти».

Також хорошим прикладом цього виду омонімів є слово «трьох». «Трьом» може бути дієсловом або числівником «три» в давальному відмінку.

функціональні омоніми

Це слова, які схожі в написанні і звучанні, але відносяться до різних частин мови. Вони відбуваються через перехід слів з однієї частини мови в іншу.

Самим явним прикладом цього виду омонімів є слово «точно». Воно може бути і, і порівняльної часткою, і прикметником.

«Точно помітити» - одні. «Точно ураган пролетів» - це порівняльна частка. «Визначення точно» - це прикметник.

лексичні омоніми

Слова, які мають різні значення, але збігаються при вимові і листі практично у всіх формах. Вони є однією частиною мови.

Наочний приклад, слово «пороти». Це дієслово, який може позначати розрізання швейного шва або побої.

морфологічні омоніми

Це слова, які пишуться ідентично, але залежно від контексту є різними частинами мови.

Слово «піч» одночасно і іменник, і дієслово. Зрозуміти, в якій формі вживається це слово, можна тільки з контексту.

приклади:

«Ілля розтопив піч, щоб бабуся могла зробити пиріжки», тут слово «піч» є іменником;
«Бабуся зібралася пекти пиріжки з м'ясом і цибулею», в цьому реченні слово «піч» - дієслово.

омонімічние закінчення

Щоб розібратися в цьому понятті, спочатку треба згадати, що таке відмінок. Падіж - це форма імені, яка вказує на взаємовідношення слів у реченні.

У російській мові існує 6 відмінків: називний (І.П.), родовий (Р.п.), давальний (Д.П.), знахідний (В.п.), орудний (Т. П.), прийменниковий (П .п.). Серед відмінкові закінчення зустрічаються і закінчення-омоніми.

Омонімічние закінчення - це ті закінчення, які звучать однаково, як і всі омоніми, але мають різний граматичне значення.

Наприклад, слова «сестриці» і «водиці». У першому випадку, слово «сестриці» мн. ч., І. п, а слово «водиці» од. ч., Р. п.

Підводячи підсумок, хочеться звернути увагу, що тема омонімів складна не стільки визначеннями цього поняття, а скільки різноманітністю видів. Щоб повністю зрозуміти тему, потрібно ретельно ознайомитися і зрозуміти всі види омонімів і їх відмінності.

Словник омонімів - тип словника, в якому описуються однаково звучать слова, у яких немає спільних семантичних ознак, що дають можливість вважати відповідні значення значеннями одного слова (наприклад: коса - «волосся», коса - «Знаряддя для косовиці» і коса - «мілина»).

У словниках омонімів відображаються зв'язку формально тотожних і семантично різних лексичних одиниць. Ці зв'язки мають давню традицію опису в тлумачних словниках.

Першим у вітчизняній лексикографії досвідом отримання всієї сукупності омонімів з'явився «Словник омонімів російської мови» О. С. Ахманова. У ньому представлена \u200b\u200bдетально розроблена класифікація омонімів. У зв'язку з виділенням омонімів з вираженою морфологічної структурою відзначається закономірність омонімічних відносин у цілих лексико-граматичних класів слів. У словнику фіксуються і описуються омоніми, що утворилися в результаті розпаду полісемії, зроблена спроба розмежувати завершився і незавершена процеси розпаду полісемії. У словникової статті містяться вказівки на тип омонімів, а також граматичні, стилістичні та інші відомості, що підкреслюють противопоставленность омонімів. Для того щоб більш наочно показати семантичну несумісність омонімів, вони забезпечені перекладами на англійську, французьку та німецьку мови.

Більш широке розуміння омонімів представлено в « Словнику омонімів російської мови » Н.П. Колесникова. Омоніми розуміються як слова з різним лексичним і (або) граматичним значенням, але з однаковим (тотожним) написанням і (або) вимовою. До словника включаються два види омонімів: 1) омоніми, мають різний лексичне значення і тотожне написання і вимова (Цибуля 1 і цибуля 2 ", графік 1 і графік 2) ", 2) слова, що мають різне лексичне, але однакове граматичне значення і однакове написання (при нетотожні вимові): орган і орган, бавовна і бавовна, відмінок і падіж. Матеріал даний, як зазначає редактор словника Н. М. Шанський, «суцільним масивом, без класифікаційних перегородок і класифікаційних кордонів».

«Тлумачний словник омонімів російської мови» Т.Ф. Єфремової на відміну від наявних словників омонімів російської мови включає як самі омоніми, так і похідні від них одиниці. Лексичний склад словника відображає загальновживану лексику російської мови, що склалася до кінця XX - початку XXI ст., Включаючи терміни з різних галузей знань, а також слова, що носять архаїчний характер.

У «Словнику омонімів російської мови» А. П. Окуневої дається опис семантичних, акцентологических, орфоепічних, граматичних і стилістичних властивостей слів-омонімів. Особливе місце відведено їх етимології. Наводяться синоніми, антоніми, фразеологічні одиниці, співвідносні за значенням з окремими значеннями слів-омонімів, а також ілюстративний матеріал.

«Словник дієслів-омонімів російської мови» О.І. Літвіннікова, Л.І. Головіна, М.А. Алексєєнко включає дієслова-омоніми, витягнуті з «Великого тлумачного словника російської мови» за редакцією

С.А. Кузнєцова та «Словника дієслівних омонімів діалектної мови», складеного М.А. Алексєєнко та О.І. Літвінніковой. Як відзначають автори, «в словнику дається системне уявлення дієслів-омонімів російської літературної мови і діалектної мови в їх співвідносності».

«Словник граматичних омонімів російської мови» О.М. Кім і Н.Є. Островкіной присвячений одному з найважчих практичних питань - розмежування граматичних омонімів - слів, які належать до різних частин мови і збігаються як в звучанні, так і в написанні. наприклад:

1. Один- числівник ( Купила один метр тканини).
2. Один- прикметник ( Виходжу один я на дорогу).
3. Один- займенник ( Один хлопчик так вигадував, вигадував і став письменником).
4. Один- іменник ( Один в полі не воїн).
5. Один- частинка ( Кругом один жах).

«Словник омографів російської мови» за редакцією А. В. венцових і В. Б. Касевіч містить словоформи, класифіковані за граматичними ознаками. В оглядовій статті дається аналіз зв'язку між типом омографів і семантикою омографів.

Омонімія як словотвірний межа полісемії представлена \u200b\u200bв «Короткому словообразовательно-етимологічному словнику російської полісемії і однокореневі омонімії» Н.М. Шанського та ін. Словник являє собою словниковий довідник, в якому дається коротке пояснення походження переносних значень найбільш уживаних багатозначних слів і однокореневих омонімів російської мови. Факти полісемії розглядаються в одному ряду з однокореневі омонімією як словообразовательном межі першої. У словнику показані закономірності появи багатозначних слів і однокореневих омонімів, моделі і зразки, за якими вони виникли. Крім фактів споконвічної полісемії та омонімії, в словнику тлумачаться також близькі їм семантичні і словотвірні кальки. Таким чином, посібник є спробою в стислому і компактному вигляді викласти основні факти деривації і етимології переносних значень і однокореневих омонімів.

Ахманова О. С. Словник омонімів російської мови [більше 2000 словникових статей]. 3-е изд., Стер. М .: Російська мова, 1986. 448 с. .

Введенська Л.А., Колесніков Н.П. Навчальний словник омонімів російської мови. 2-е изд. М .; Ростов н / Д. : МарТ: Фенікс, 2010. 256 с. .

Гребенёва Ю.Н. Словник омографів російської мови. Лівни: Видавець Г. В. Мухаметов, 2012. 275 с.

Гребенёва Ю.Н. Словник омонімів та Омоформи російської мови [близько 2500 омонімів і Омоформи]. 2-е изд., Испр. і доп. М.: Айріс- Прес, 2011. 351 с. (Від А до Я). .

Єфремова Т. Ф. Тлумачний словник омонімів російської мови. М .: Світ енциклопедій Аванта +, 2007. 1406 с.

Кім О.М., Островкіна І.Є. Словник граматичних омонімів російської мови [близько 11 000 слів, близько 5000 омонімічних рядів]. М .: ACT [и др.], 2004. 842 с.

Колесніков Н.П. Словник омонімів російської мови. Ростов н / Д .: Фенікс, 1995. 670 с. .

Окунева Л.П. Словник омонімів сучасної російської мови [близько 5000 слів і словосполучень]. М .: Російська мова, 2002. 412 с.

Словник омографів російської мови [більше 4000 словоформ] / уклад.

А. В. вінця, Е.В. Грудева, В.Б. Касевіч, Є.І. Корешкова, Е.А. Сведенцова, Е.В. Ягунова; під ред. А.В. Венцових, В.Б. Касе- віча. СПб .: Филол. фак. С.-Петерб. держ. ун-ту, 2004. 160 с.

Словник омонімів та багатомовних слів російської мови / уклад. Е.М. Ривін. Воронеж: Воронеж, держ. технологія, акад., 2011. 388 с.

Словник фразеологічних омонімів сучасної російської мови / уклад. Т.В. Варлакова, Т.А. Кривошеєва, С.С. Лаухіна, Н.А. Павлова, Т.Н. Шевельова; під ред. Н.А. Павлової. М .: Флинта: Наука, 2010. 304 с.

Шанський М.М., Романова М.М., Філіппов Л. В. Короткий словообразовательно-етимологічний словник російської полісемії і однокореневі омонімії // Російська мова в школі. 1983. № 4-6; 1984. № 1-6; 1985. № 1-6; 1986. № 1-5.

Омоніми - це слова, які звучать і пишуться однаково, а за змістом не мають нічого спільного. Термін походить від грецької мови: homos - «однаковий», onyma - «ім'я». Припустимо, цибуля - рослина і цибуля - зброя для метання стріл, топити грубку і топити кораблі.

Розглянемо види омонімів.

1. Деякі слова пишуться однаково, а вимовляються по різному: з`амок і зам`ок, п`аріть(Білизна, овочі) і пар`іть (у хмарах), ст`оіт (Хліб в магазині) і сто`іт(Машина, дерево). Такі слова називаються омографів , Що в перекладі з грецької мови означає «однаково пишуться».

2. Існують слова, які однаково вимовляються, а писати їх треба по-різному. наприклад, ставок і прут, метал і метал, п'ять і п'ядь. це омофона , В перекладі з грецького - «однакові за звучанням».

Серед омофонів багато таких пар, які збігаються не у всіх своїх формах, а в деяких або навіть однієї. Якщо почати змінювати слова за відмінками і числами, то відразу виявляється різниця в їх звучанні. Припустимо, біля ставка, до ставка – два прута, вдарив прутом. слово « три»Може бути і числівником ( три яблука, три речі) І дієсловом ( три сильніше!). Але збігатися будуть не всі форми цих слів: терти, тер – трьох, трьома. Однакові форми різних слів називаються омоформи .

Омоніми можуть бути перешкодою в мовному спілкуванні, особливо великих труднощів вони представляють для перекладача. У цьому випадку допомагає контекст, тому що в природному розмові слова рідко вживаються ізольовано. По контексту досить легко здогадатися, який сенс мається на увазі: Це зовсім простий прімер.- Простий обладнання досить дорогий.

§ 51. Омонімія і її види

Багатозначність слів - велика і багатопланова проблема, з нею пов'язані різні питання лексикології, зокрема проблема омонімії. омоніми – слова, однакові за звучанням, але різні за своїм значенням. Взаємозв'язок полісемії і омонімії зумовлена \u200b\u200bісторично. З розвитком мови «одна і та ж внутрішня оболонка слова обростає пагонами нових значень і смислів» [Виноградов В. В. 1947: 14]. Омоніми в ряді випадків виникають з полісемії, що зазнала процесу руйнування: кулак - кисть руки зі стиснутими пальцями і кулак - заможний селянин, хороший міцний господар, а потім кулак - селянин-експлуататор (класове визначення). Проблема розмежування полісемії та омонімії складна, лінгвісти пропонують різні критерії для розведення цих явищ. Існує кілька підходів.

О.С. Ахманова будувала розмежування полісемії та омонімії, перш за все, на обліку характеру співвідношення слова з об'єктивною дійсністю. Якщо кожне з значень є самостійним назвою певного предмета навколишнього світу і знаходиться поза всякою залежністю від іншого предмета, то ці значення належать різним словами-омонімів. Наприклад: град (місто) і град (опади); коса (зачіска), коса (мілина) і коса (знаряддя праці).

Е. М. Галкіна-Федорук дотримувалася думки, що розмежування полісемії та омонімії слід проводити шляхом підбору синонімів. Якщо синоніми не мають нічого спільного, то це омоніми: бор (свердло) - бор (хвойний ліс) - бор (хімічний елемент).

Ряд вчених, не відкидаючи названі критерії, пропонував враховувати також дериваційні особливості: наприклад, реакція як термін різних наук має різні словотворчі ряди: реакція (Біол., Хім.) Реактив, реактивний, реактивність; реакція (Політ.) - реакціонер, реакційний, реакційність.

Омоніми нерідко мають різну синтаксичну сполучуваність, різні форми управління: догляд з роботи і догляд за дитиною, за квітами; змінити план, але змінити батьківщині. Однак ці критерії розмежування не універсальні, тому іноді в словниках зустрічаються різночитання. Джерела омонімії наступні:

Омоніми - продукт розпаду полісемії: сушка - сушіння та сушка - вид вироби (бублик).

Словотворчі омоніми: купувати (від дієслова «купити») і (від дієслова «купати»).

Слідство історичного зміни звукового вигляду різних слів: Є (є) і ЂСТЬ (їсти) за звучанням збіглися до середини XVIII ст .: звук «ê» (закритий) або давньоруський дифтонг «ие» (передані на письмі літерою А «ять») став вимовлятися як [е], тому вимова слів перестало відрізнятися. У 1918 р була проведена реформа орфографії, скасовані деякі букви, в тому числі і буква А, і наведені вище слова збіглися не тільки за звучанням, але і з написання. Наведемо ще приклад. слово рись (Тварина) в давнину звучало «рдись» і було однокореневі зі словами рдеть, рудий; потім «дс» спростилося в «с». слово рись як біг коня сходить до староруського «ристь» (пор. ристалище), пізніше кінцевий «т» «відпав, а« р »отвердел.

Найбагатшим джерелом омонімії є запозичені слова, наприклад: тур (бик - давньоруське) і тур (з французької): тур вальсу, балка (яр - з тюркських мов.) І балка (колода - з німецької), шлюб (одруження - російське) і шлюб (вада - з німецької) та інші.

Омоніми діляться на повні, або власне лексичні омоніми, і неповні омоніми, серед яких, в свою чергу, розрізняють кілька видів. До власне лексичним омонімів відносяться, наприклад: англ .: flaw1 - тріщина; flaw2 - порив вітру; рос .: свет1 - енергія; свет2 - світ, всесвіт. Ці слова збігаються за звучанням, написання і відносяться до однієї і тієї ж частини мови. Види неповних омонімів наступні:

1. Омофóни - різні за значенням слова і форми, що збігаються за звучанням, але різняться за написання:

луг (поле) - цибуля (знаряддя для стрільби), бал (танцювальний вечір) - бал (оцінка).

2. Омóграфи - слова, різні за значенням і звучанням, але однакові за написанням:

атлáс (тканина) - áтлас (збірник географічних карт), зáмок - замóк.

3. омоформи (Морфологічні омоніми) - слова, що збігаються за звучанням і написанням в одній або декількох граматичних формах:

рій (сущ.) бджіл - рій (глаг.) яму, дорóгой (сущ.) - дорогóй (докладаючи.), нова пила (сущ.) - пила (глаг.) кава, джгут (глаг.) траву - медичний джгут ( сущ.).

До омонімів примикають парóніми – близькі за звучанням і написанням слова, але різні за значенням. Їх іноді помилково вживають одне замість іншого: абонемент (право користування чим-небудь) і абонент (людина, що має абонемент); ефективний (результативний) та ефектний (кидається в очі); потайний (замкнутий) людина і прихований (невидимий) механізм і багато інших.

Омоніми - слова різні за значенням, але однакові за звучанням і написанням.

слово омонім походить від грец. homos - однаковий + onyma - ім'я.

Найбільше омонімів серед іменників і дієслів.

приклад:

1. ВІДСТОЯТИ - захистити (відстояти одного).

2. ВІДСТОЯТИ - простояти (відстояти чергу).

3. ВІДСТОЯТИ - перебувати на деякій відстані від кого-, чого-л. (Аеропорт відстоїть від міста на п'ять кілометрів).

Причини появи в мові омонімів

випадковий збіг слів:

приклад:

1. ЦИБУЛЯ - запозичує. Городня рослина з гострим смаком.

2. ЦИБУЛЯ - іск.-рус. Ручна зброя для метання стріл, виготовлене з гнучкого, пружного стержня (зазвичай дерев'яного), стягнених в дугу тятивою.

збіг при утворенні нових слів:

приклад:

ЗВ - відправити з дорученням. Людина, що виконує доручення - 1. ПОСОЛ .

Посол - консервувати щось в солоному розчині. Спосіб соління продуктів - 2. ПОСОЛ .

втрата смислового зв'язку між значеннями багатозначного слова.

приклад:

Так сталося ще в давнину зі словом СВІТЛО :

СВІТЛО - 1) висвітлення, 2) земля, світ, всесвіт.

Ці значення стали настільки далекими, що втратили між собою смислове зв'язок. Зараз це два різних слова.

1. СВІТЛО - промениста енергія, що робить навколишній світ видимим.

2. СВІТЛО - Земля, світ, всесвіт.

Омоніми потрібно відрізняти від багатозначних слів. Значення омонімів зрозумілі тільки в словосполученнях і пропозиціях. Окремо взяте слово РІД не зрозуміло. Але, якщо ввести його в словосполучення, то стане ясно, про що йде мова:

приклад:

древній рід , чоловічий рід .

види омонімів

Часто омоніми, омоформи, омофони і омографи використовуються в каламбурах - дотепних виразах, жартах.

приклад:

Ти ця парасолька НЕ \u200b\u200bМІЙ, так як він НЕ МІЙ, втратив його НІМИЙ.

Використовувати омоніми, омоформи, омофони і омографи в своїй промові треба дуже обережно. Іноді вони призводять до небажаної двозначності.

приклад:

Вчора я побував на ДНІ поезії. день поезії? або дно поезії?