Прикметникове освіта ступенів порівняння. Прикметник ступеня порівняння прикметників проста форма порівняльного ступеня прикметників основа початкової форми

Складність вживання якісних прикметників полягає також у вмінні утворювати їх степені порівняння.

1. Позитивний ступіньнайпростіша вона є у всіх прикметників, тому що говорить просто про те, що ця ознака присутня у предметі: веселий, світлийі т.д.
2. порівняльний ступіньговорить про те, що якась ознака проявляється у предметі більшою чи меншою мірою. Утворюється цей ступінь лише від якісних прикметників. Вона буває проста та складна. Проста утворюється з допомогою частин слова – морфем, а складна – з допомогою додаткових слів. Причому слова у формі простого порівняльного ступеня не змінюються, тобто не схиляються.

Способи освіти простого порівняльного ступеня:

⇒Не утворюють форму простого порівняльного ступеня:

• прикметники, які перейшли в розряд якісних з присвійних та відносних: золотий (хлопець), лисий (характер);


• прикметники, які не змінюються за ступенями, оскільки позначають постійну ознаку: сліпий, глухий, неодружений;


• прикметники із суфіксами - СК-, -ЄСК-, -ОВ-, -К-, -ОНЬК-, -ОВАТ- та ін.: колкий, товариський, діловий, малесенький, білуватий;<.li>
  
• прикметники, що позначають масті тварин: вороний, сивий, гнідий.

Способи освіти простого чудового ступеня:

⇒Слова, які не утворюють форму простого чудового ступеня:

• ті ж, що не утворюють форми простого порівняльного ступеня (див. вище);


• окремі прикметники із суфіксами -ЧІВ-, -ЛІВ-, -К- : жаркий, довірливий;


• прикметники із суфіксами -ІСТ-, -АСТ-: окористий, голосистий.

Якісні прикметники мають ступеня порівняння: позитивну(вихідна форма), порівняльну(ком паратив) та чудову(Суперлатив). Граматична категорія ступенів порівняннявиступає як граматикалізоване ядро ​​функціонально-семантичної категорії градуальності, значення якої реалізується різнорівневими мовними засобами. Значення ступенів порівняння полягає в тому, що порівняльний ступінь передає інтенсивність ознаки в порівнянні з тією ж ознакою в іншого предмета .

Наукова дискусія

Починаючи з Аристотеля і досі слова, що передають градуальне значення (заходи, ступеня, величини ознаки, процесу, явища, предмета),були об'єктом вивчення багатьох дослідників 3 . М. В. Ломоносов у своїй "Російській граматиці" розглядав ступеня порівняння категорії суб'єктивної оцінки. Російські граматисти ХІХ ст. ці аспекти зблизили. Було встановлено дві категорії ступенів якості. невідносні(старий, старенький, старенький)і відносні(найстарший з..., один одного старіший) .

Не називаючи подані явища терміном градуальність,який використовують сучасні вчені, лінгвісти описали низку мовних явищ, що відповідають самій суті градуальності. Всі теорії та описи різних ступенів якості зісторичної погляду являли собою важливу перспективу вивчення градуальності. Починаючи з XV ст. у російській мові зустрічаються всілякі форми з градуйованим значенням.

Ознаковість, процесуальність, предметністьпевним чином (більшою чи меншою мірою) співвідносяться з поняттями ступінь, міра. Більшість слів сучасної російської мови висловлює змінюваний і вимірюваний ( якісний) ознака: ступеня порівняння (прикметники); освіти з суфіксами збільшувальними та зменшувальними (іменники); способи дієслівної дії зі значенням міри; градуальні опозиції у лексичній системі мови; градаційні синтаксичні конструкції; використання градації як стилістичного методу В якості градуйованихі градуйованиходиниць розглядаються такі слова, які в силу своїх семантико-граматичних особливостей здатні виражати той чи інший ступінь (міру) прояву ознаки: "В повсякденному мові "порівнювати" означає висловити своє ставлення, оцінити, виміряти, керуючись нашими почуттями і нашими пристрастями".

Градуальність- функціонально-семантична категорія зі значенням заходи, ступеня проявуознаки, процесу, явища, стану, що виражається різнорівневими мовними засобами. Порівняльнаступінь ( компаратив) позначає такий змінюваний ознака, що може виявлятися у предметі більшою чи меншою мірою, ніж у іншому предметі. СР: Це питання складнішепопереднього. – Це питання більш складний,ніж попередній. Чудоваступінь ( суперлатів) позначає таку змінювану ознаку, яка проявляється у предметі найбільшою чи меншою мірою, ніж у іншому предметі: Це найскладнішийпитання теми, що вивчається. – Це самий складнийпитання теми, що вивчається.

Форми порівняльного та чудового ступенів можуть бути простими(синтетичними) та складними(Аналітичними).

Простаформа порівняльноюступеня має показники – суфікси -її-ї, -е: високий-ий – више(Чередування с//шв корені слова + усічення основи - суфікса -ок-), сил'н-ий – сильнийїї (сильний-ї) і т.п. Від прикметників хороший, поганий, малийутворюються супплетивні форми порівняльного ступеня: хороший – краще, поганий – гіршийі т.д. Проста чудова ступінь утворюється шляхом приєднання суфіксів -ейш-, - айш-: височайший, сильнийейшійта ін Наприклад: Лев Толстой – геніальнийейшій зписьменників ХХ століття.

Складнаформа порівняльноюступеня утворюється шляхом додаткових слів більш менш+ Позитивний ступінь: більш менш)високий (добрий).

Складнаформа чудовийступеня утворюється декількома способами:

• а) за допомогою додаткового (допоміжного) слова (частки) найскладніший, найвищийі т.п.;
• б) за допомогою додаткових (допоміжних) слів найбільш, найменш: найменш складнийі т.д.;
• в) поєднанням "проста форма порівняльного ступеня + займенник у родовому відмінку всього(або всіх)": найскладніше (всіх)та ін.;
• г) поєднанням "підсилювальна частка всі + проста форма порівняльного ступеня": Біль у серці ставав всігарячее(М. Шолохов).

У реченні проста форма зазвичай виконує функцію присудка,а складова може бути як присудкам,так і визначенням.СР: Вона була прекрасніша,чим він уявляв її(Л. Толстой).

Складна форма порівняльного та чудового ступенів утворюється майже від усіх якісних прикметників. Проста форма має обмеження.

Не утворюються форми простого порівняльного ступеня від прикметників:

• - З абсолютним якісним значенням: лисий, сліпий, кульгавий, німий, босий, глухийі т.п.;
• - З основою на [ ш"], [ж]: жебрак, дужийта ін.;
• – із суфіксом -ск-: дружеский, ворожескійі т.д.;
• – від деяких віддієслівних прикметників із суфіксом -к-: паддоий, хіддоий, шатдоійта ін;
• – із суфіксом -ів-/-єв-: бідівий, боєвойі т.п.;
• – із суфіксом -Л-: унилий, вусталийі т.д.;
• – від окремих прикметників, що стоять особняком з причин історичного характеру, наприклад гордий, молодийта ін.

Не утворюються форми простої вищої міри від прикметників:

• – із суфіксом -ск-: дружеский, трагічнішеский, ворожескійі т.д.;
• – із суфіксом -к-: гаддоий, грімдоий, дзвіндоійі т.п.;
• – із суфіксом -ів-/-єв-: рядівой, строєвой, боєвойта ін.;
• – від прикметників гордий, молодийта ін.

Чудоваступінь має два різновиди значення:

• 1) прояв ознаки у вищого ступеняв порівнянні з іншими предметами ( суперлатів): найстаріший зпрацівниківі т.п.;
• 2) вираз граничного ступеняпрояви ознаки щодо інших предметів (безвідносно великої міри ознаки – елатив): Потрапив у дурнестановище , Це рідкіснийвипадокі т.д.

У граматичномущодо складні форми порівняльноюі чудовийступенів нічим не відрізняються від позитивною(вихідного) ступеня. Прості форми порівняльного ступеня є незмінними, порівн.: Будинок (будинки) (сосн-а (-и), будова (-я)) вище,чим...

Синтаксичні(синтагматичні) умовизастосування морфологічних різнотипних утворень у російській характеризуються такими особливостями.

1. Висловлюючи відносний ступінь наявності ознаки,прикметник у порівняльноюабо чудовийступеня вживається як градуальний синтаксичний член – предикатуабо визначення.СР:

Так, розмірковуючи, Селіфан забредав нарешті найвіддаленішіабстрактності. Можливо, до цього спонукала його інша,більш суттєва причина, справа більш серйозне, найближчедо серця... Але про все це читач дізнається поступово і свого часу, якщо тільки матиме терпіння прочитати пропоновану повість, дуже довгу, що має після розсунутися ширше і просторіше в міру наближення до кінця, що вінчає справу (Н. Гоголь).

Це складні, аналітичні освіти. У ролі показника ступеня виступають слово більше(порівняльний ступінь) та слова самийабо найбільш(В чудовому ступені). Показник чудового ступеня самийстилістично нейтральний, а слово найбільшносить книжковий характер. СР:

Найбільштипові випадки; самийпросте запитання. - Гидуючи розсудливим затишком рокування, він прагнув створити найнесподіваніші, найвигадливішіспіввідношення фігур (В. Набоков).

2. Прикметники в порівняльноюступеня, що виступають як визначення, можуть виражати результат суб'єктивної оцінки.

Відтінок значення суб'єктивної оцінки можна передати лексичними засобами, наприклад: літнійлюдина (на відміну від старого).У поєднанні зі словом більшеприкметник вживається як у повній, так і в короткій формі: це питання важливіше: важливий(Складова форма); це питання важливіше: важливіше(Проста форма). Коротка форма важливішийпередає стан, можливий у часі: На даний момент це питання важливіший.

Типовою для російської мови є проста (синтетична) форма порівняльного ступеня -її, -їй, -е.Вона омонімічна у формі порівняльного ступеня прислівника. СР: він поводиться скромно(назв.); його вимоги скромніші(Додаток).

Чудоваступінь прикметника, що виступає у функції іменного присудкамає три форми, аналогічні формам порівняльного ступеня: це питання саме (важливий): найбільш (важливий): найважливіше (всього).Якщо чудовий ступінь висловлює якістьнеживого або одухотвореного предмета, то перевага надається формам "найповніша форма прикметника":

Ця валіза самий важкий;Його робота найкраща.– Вронський – це один із синів графа Кирила Івановича Вронського та один із синів найкращихзразків золоченої молоді (Л. Толстой).

• 3. Порівняльний ступінь у функції предикату-присудкаВикористовується в спеціальних компаративних конструкціях, у яких однак виражений об'єкт порівняння. Вона утворюється двома способами:
• 1) з'єднанням простої форми порівняльного ступеня з родовим порівняння: Вільсон важливіший за інших птахів(В. Маяковський);
• 2) з'єднанням складової форми порівняльного ступеня, що складається зі слова більшеі короткої форми позитивного ступеня, і союзу ніж: Вільсон важливіший, ніж інший птах.

Найбільш поширеним слід вважати перший спосіб, адже вживання "форм порівняльного ступеня не обмежується простими морфологічними правилами. Типи освіти та функціонування ступенів порівняння в російській мові повинні вивчатися та засвоюватися в тісному зв'язку з синтаксичними та семантичними умовами їх вживання".

Усі якісно-оцінні та більшість якісних прикметників утворюють ступеня порівняння, що виражають різні ступеніякості. Але в ряді випадків вони не мають ступенів порівняння через свою семантику: прикметники типу німий, босийі т.п. позначають абсолютне якістьі логічно не допускають порівняльного чи чудового ступеня. Важливо, що порівняльний і чудовий ступінь позначають різні значення на відміну від значення позитивноюступеня:

"Вони на двох засіданнях одразу..."

(В. Маяковський)

Форми порівняльного ступеня з приставкою по- (розумніше, веселіше, подешевшеі т.п.), які виступають як присудок, набувають відтінку "пом'якшеного" порівняльного ступеня: Він молодший за мене; Він буде розумнішим за нас усіх. -

А мужик-от він догадливий був,

Він пускався на ведмедика,

Він садив у неї рогатину

Що вищепупо, нижчепечінки

• (У значенні "трохи вище/нижче").
• (А. Пушкін)

Форми прикметників на -її, -е, -шез приставкою по-вказують па переважання якоїсь якості в одному з порівнюваних предметів: (книга) цікавіше; (хлопчик) розумнішийі т.п.

У поєднанні з родовим відмінком визначних займенників всьогоабо всіх(які, але по суті, стали формантами, показниками чудового ступеня) порівняльний ступінь набуває значення чудової.Такі стійкі поєднаннянесуть у собі значення вищого ступеня якості шляхом порівняльного протиставленнячогось іншим предметам у сукупності і з однієї й тієї категорії. Це складна форма елативу, яка не поєднується з формами на -ейш-, -айш-.Наприклад:

Найбільше його вразило те, що з понеділка він буде Лужин (В. Набоков); І кричали гуси, / В небі пропадаючи, / Що найдорожче / Сторона рідна ... (М. Ісаковський).

Всі три ступеня є градаційним рядом: грубий: грубіший: найгрубіший; грубий: грубіший: грубішийі т.п.

В Російській мові порівняльнаступінь часто вживається у значенні чудовою.Відрізняє таке вживання родовий відмінок другого елементаза порівняльного ступеня. Він може бути використаний і при чудовому ступені: найкраще, багатше за всіх.У деяких випадках можна помітити "обмежене" значення чудового ступеня - краще (...) решти, крім одного (двох...).

Спираючись на систему ступенів порівняння Отто Есперсена, що виключає з розгляду чудовий ступінь як різновид порівняльного, виділимо щаблі градуювання:

• 1.Перевага (>) більш небезпечний (краще), ніж...
• 2. Рівність(=) з той же небезпечний (добрий), як і...
• 3. Нижчий ступінь(Менш небезпечний (хороший), ніж ... і т.д.

Очевидно, що першаі третя щаблітісно пов'язані, оскільки

в обох випадках виражається нерівність.Виділяються два способи вираження з протилежним значенням, які дають можливість змінювати відносини першого та третього ступенів на зворотні: гірше ніж = менш добрий, ніж.Виходячи з цього, можна встановити таке рівність: старша, ніж = менш молодий, ніж.СР:

Сам Левін не пам'ятав своєї матері, і єдина його сестра була старша за нього, Так що в будинку Щербацьких він вперше побачив те саме середовище старого дворянського, освіченого і чесного сімейства, яким він був позбавлений смертю батька і матері (Л. Толстой).

Порівняння Сестра Левіна старша за ньогоне означає, що Сестра стара,і порівняльний ступінь тому може означати менший ступінь,чим позитивна у виразі Сестра стара.Аналогічна пропозиція Сестра старша, ніж Левіннічого не говорить про старість Левіна; по старістьЛевіна матиме на увазі, якщо приєднати прислівник ще: Сестра ще старша, ніж Левін.Ми бачимо, що подібне вживання слова щене є самоочевидним.

При запереченні ступеня переваги (1) Сестра не така стара, як Левінотримуємо значення або рівності(2), або більш низького ступеня(3). При запереченні ступеня рівності(2) отримуємо значення більш низького ступеня (3): менш старий, ніж; молодше, ніж.СР: А так само старий, як Ст.Запереченням на цей вислів буде наступне: О, ні, не такий старий, як В, а значно старший.

Існують конструкції пропорційної відповідності,в яких елемент, що детермінує, представляє проміжок часу, але не має явного виразу. У подібних реченнях виявляються такі значення та особливості їх вираження:

а) повторення форми порівняльного ступеня:

Ставало все темніше і темніше (= чим довшеце тривало, тим темнішеставало). Він ставав все більше і більшенетерплячим; Біль в серці ставала все гарячішою(М. Шолохов);

б) формант всіразом із порівняльним ступенем утворює чудовий ступінь: Він говорив все нерозбірливіше.

В. В. Виноградов вказував, що прикметники на -Найший/-Найшийможуть мати в сучасній російській мові три значення:

1) безвідносно великої міри (граничноїступеня) ознаки (значення елативне):

Він найрозумніший чоловік; Погода чудова. - Він у серцях став видирати листя і квіти і зачхав від дрібного пилу (В. Набоков).

Деякі форми чудового ступеня відриваються від парадигми і у значенні элатива, тобто. у значенні абсолютно більшого ступеня якості: найбільший вчений(не значить найвеличніший) ,

• 2) чудовийступеня: найвірніший із друзів, найбільший поет ,
• 3) порівняльноюступеня (значення, майже втрачене в сучасній російській мові, але що залишило сліди у фразеології): при найближчому розгляді.

Найбільш поширеним є вживання форм на -Найший/-Найшийу елативному значенні. Такі форми у вільних поєднаннях мають оцінний характер. СР:

Я потрапив у дурне становище; Це рідкісний випадок тощо. – Це найрозумніший, найпорядніший і найталановитішийлюдина (Н. Гоголь); По нічого такого не трапилося, він слухав спокійно, і коли батько, який намагався підбирати л найцікавіші, найпривабливіші(= "оцінний характер") подробиці, сказав, між іншим, що його, як дорослого, кликатимуть на прізвище, син почервонів, заморгав, відкинувся горілиць на подушку, відкриваючи рота і мотаючи головою... (В. Набоков).

Градуально-оцінне значення чудового ступеня форми на -Найший/-Найшийреалізується поєднанням із прийменником із:геніальний з (музикантів), найстаріший з (працівників) і т.п. Наприклад:

А як у моєму візку... з одягом і білизною знаходилася і постіль, то я у своєму нещасті почитав себе найщасливішим зсмертних (А. Пушкін).

Елативне значення дуже близьке до категорії суб'єктивної оцінки. Елативні форми виражають градуальне значення і служать для вираження граничного ступеня якості без зазначення ставлення до інших предметів: У повітрі гасали дрібні порошинки; Знайшов рідкісний екземпляр.

Отже, формальним засобом вираження значень міри та ступеня (градуальності) в галузі якісних прикметників (і якісних прислівників) є морфологічнийрівень, що стосується властивостей морфем та випадків аналітичної освіти. Як граматикалізоване ядро градуал'постівиступає відповідна їй категорія ступенів порівняння – компаратив, суперлативіелатив.

• Див: Колесникова С. М.Семантика градуальності та способи її вираження у сучасній російській мові. М., 1998; Її ж.Функціонально-семантична категорія градуальності у сучасній російській мові. М., 2010. С. 78-86.
• доп.: Фалев І. А.До питання про ступені порівняння у сучасній російській мові // Мова та мислення. Вип. 9. М.; Л. 1940; Нікулін А. С.Ступені порівняння у сучасній російській мові. М.; Л., 1937; Князєв Ю. П.Про семантику ступенів порівняння прикметників // Вчені записки Тартуського держ. ун-ту. Т. 524: Проблеми внутрішньоструктурного функціонального опису мови. Тарту, 1980; Колесникова С. М.Ступені порівняння прикметників та виражається ними інтенсивність ознаки // Російська мова в школі. 1998. № 5.
• СР: Галич Р. Р.Градуальні характеристики квалітативних прикметників, дієслів та іменників сучасної німецької мови: автореф. дис.... канд. філол. наук. Л., 1981; Харитончик З. А. Туранський І. І.Семантична категорія інтенсивності в сучасному англійською. М., 1990; Новіков Л. А.Антонімія у російській мові. М., 1973; Арутюнова Н. Д.Мова та світ людини. М., 1999; Апресян Ю. Д.Лексична семантика. Синонімічні засоби мови. М., 1974; Вольф E. М.Функціональна семантика оцінки. М., 1985; Убін І. І. Лексичні засобивирази інтенсивності (на матеріалі російської та англійської мов): автореф. дис.... канд. філол. наук. М., 1974; Туранський І. І.Семантична категорія інтенсивності англійською мовою. М., 1990; Воротніков Ю. Л.Ступені якості у сучасній російській мові. М., 1999; Норман Ст Ю.Градація у російській // Qnantitat und Graduierungals kognitiv-semantische Kategón. Wiesbaden: Harrassowitz verlg, 2001. C. 381-403. Сепір Е.Градуювання: семантичне дослідження // Нове у зарубіжній лінгвістиці. М., 1986. С. 43; Халіна Н. В.Категорія градуальності у слові та тексті. Барнаул, 1993; Кржижкова О.Кількісна детермінація прикметників у російській (лексико-синтаксичний +аналіз) // Синтаксис і норма. М., 1974. С. 122-144; Болінгер D. Degree words. Paris: Mouton, 1972; Studia gramatyezne bulgarsko-polskie. T. 3: Ilosc, gradaeja, людина. Wroclaw, 1989; Колесникова С. M.Градуальність: лінгвістичний опис (матеріалом російської мови) // Akademiai Kiado. Budapest, 2011; Рєпаші Д., Секей Г.Про градуальність у порівнянні аспекті // Вісник МГОУ. Сер. "Руська філологія". Вип. 5. М., 2010. С. 110-117; Колесникова С. М.Функціонально-семантична категорія градуальності в сучасній російській мові // Modern Nyelvoktatas: А Magyar Alkalmazott Nyelveszek es Nyelvtanarok Egyesfiletenek folyoirata. XVI. 2010. S. 116-118; Sjostrom S.Слабкі відносини: Нагороди теорій з простих образів, становищах, а також популярних повідомлень у Свіжі. Goteborg: Dept, of linguistics, 1990.
• Карцевський С. О.Порівняння // Питання мовознавства. 1976. № 1. С. 112.
• Ісаченко О. В.Граматичний устрій російської мови в порівнянні зі словацькою. Братислава, 1965. З. 201.
• Див: Есперсен О.Філософія граматики: пров. з англ. М., 1958.

Якісні прикметники мають рівні порівняння. Так виявляється у мові те, що ознаки можуть мати більшу чи меншу ступінь. Чай може бути солодким більшою чи меншою мірою, правда? І мова передає цей зміст.
Ступені порівняння таким чином передають ідею порівняння. Вони роблять це системно. Ступенів три: позитивна, порівняльна, чудова.

· Позитивна - це означає, що ознака виражена без оцінки ступеня: високий, веселий, теплий.

· Порівняльна визначає більший або менший ступінь: вище, веселіше, тепліше, вищий, веселіший, тепліший, менш високий, менш веселий, менш теплий.

· Чудова висловлює найбільшу або меншу міру: високий, веселий, теплий, найвищий, найвеселіший, найтепліший.

З прикладів видно, що рівня порівняння виражені по-різному. У порівняльній і чудової ступенів значення передається або за допомогою суфіксів: вище, веселий, найвищий, веселий, або за допомогою слів: більш, менш, самий . Тому порівняльна та чудова ступеня порівняння можуть бути виражені:

· найпростішими формами: вище, високий,

· складовими формами: вищий, менш високий, найвищий.

p align="justify"> Серед простих форм у російській мові, як і в інших мовах, наприклад, в англійській, бувають форми, утворені від іншої основи. Приклади:
хороший, поганий - позитивний ступінь
краще, гірше – порівняльний ступінь
найкращий, найгірший - чудовий ступінь
Слова в простому і складному порівняльному і чудовому ступенях змінюються по-різному:
Порівняльний ступінь (простий):вище, нижче – не змінюється.
Порівняльний ступінь (складний):нижчий, нижчий, нижчий - змінюється саме прикметник, зміна можлива за відмінками, числами, а однині - за пологами.
Чудовий ступінь (простий):високий, високому, високим - змінюється за відмінками, числам, а однині - за пологами, тобто. як у позитивному ступені.
Чудовий ступінь (складний):найвищий, найвищому, найвищі - обидва слова змінюються за відмінками, числами, а однині - за пологами, тобто. як у позитивному ступені.

Прикметники у простій порівняльній формі у реченні бувають частиною присудка:

Анна та Іван брат та сестра. ГаннастаршеІвана. Раніше вонабула вищою, а заразвищеІван.

Інші форми порівняння бувають і в ролі визначення, і в ролі присудка:
Я підійшла до дорослішимхлопцям.
Хлопці були більш дорослимичим я думала.
Я звернулася донайдорослішимхлопцям.
Ці хлопці найдоросліші з тих, хто займається у гуртку.

ТІЛЬКИ У ЯКІСНИХ ПРИКЛАДНИХ Є СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ!

Якісні прикметники відрізняються тим, що можуть означати ознаку різного ступеня його прояву ( великий – найбільший – найбільший). Ці форми називаються ступенями порівняння:

Порівняльною

Чудовий

У парадигму ступенів порівняння включається і те прикметник, від якого утворюються форми ступенів порівняння. Семантичною основою ступенів порівняння є кількісна оцінка міри ознаки. У парадигмі ступенів порівняння вихідне прикметник називається формою позитивного ступеня.

Порівняльний ступінь (компаратив) - позначає якість, що знаходиться в якомусь предметі більшою мірою, ніж в іншому, назва якого ставиться у формі род. відмінка або відомий. відмінка; останньому передує порівняльний союз Чим(правда дорожче за золото).

Чудовий ступінь (суперлатив) - позначає найвищий ступінь якості в якомусь предметі в порівнянні з іншим: найулюбленіший письменник; схиляються як звичайні прикметники.

Порівняльна та чудова ступені можуть виражатися простими (синтетичними) та складними (аналітичними) формами.

порівняльний ступінь

Проста форма порівняльного ступеня не змінюється за пологами, числами та відмінками; тому її треба вміти відрізняти від форми порівняльного ступеня прислівника. Якщо слово такого типу синтаксично пов'язане з сущ, це порівняйте ступінь прикметника, якщо пов'язані з дієсловом, то порівняє ступінь прислівника ( дуб міцніший за березу- Прилаг; він міцніше стиснув рукоятку- прислівник)

Форми порівняльного ступеня тяжіють до вживання позиції при зв'язці, тобто. в ролі присудка, але можуть бути і визначенням.

Утворюються від основи вихідного прикметника за допомогою суфіксів -її-ї - сміливіше,біліший(продуктивний спосіб) або -е, -ше - дорожче, багатше(Непродуктивний спосіб).

Від прикметників з основою на до, г, хта деяких слів з основою на д, т, стпорівняє. Ступінь утворюється за допомогою суфікса -е(при цьому кінцеві приголосні основи чергуються з шиплячими) ( голосний – голосніше, тихий – тихіше, крутий – крутіше). У прикметниках -окі -Довідбувається усічення виробляючої основи, кінцевий приголосний, що залишився, чергується з шиплячим або парним м'яким ( високий – вище, низький – нижче).

Форми порівняльного ступеня із суфіксом -шеодиничні ( далекий – далі, ранній – раніше, довгий – довше).

Від трьох прикметників форма утворюється супплетивним способом ( малий – менше, добрий – краще, поганий – гірше).

Форми порівняльного ступеня не утворюються від прикметників, які називають ознаки, що не змінюються за ступенями. Іноді не утворюються відповідно до узусу, а не значення ( старий, чужий, куций).

Складна форма ступенів порівняння утворюється приєднанням слова більше. Причому такі поєднання можуть бути утворені і з короткою формою (швидший, червоніший).

Чудова ступінь

Проста форма чудового ступеня має особливості у своєму значенні: крім зазначеного вище основного значення переваги якості у предметі порівняно з іншими предметами ця форма може позначати вищий, граничний ступінь якості у будь-якому предметі без порівняння з іншими. Іншими словами, вона може позначати безвідносно високий рівень якості: найлютіший ворог, добра істота.

Проста форма утворюється за допомогою приєднання суфіксу -ейш (-айш)). У цьому вона утворюється немає від усіх прикметників, зазвичай її немає в тих лексем, яких не утворюється форма порівняльного ступеня. Так само вона може бути відсутня у тих форм, які мають форму порівняльного ступеня. Такі якісні прикметники із суфіксами -аст-, -іст, а також багато слів із суфіксами – лив-, -чів-, -до-(вузький - вже, волохатий - волохатий, мовчазний - мовчазніший).

Складна форма утворюється поєднанням якісного прикметника та слова самий. Вона пов'язані з лексичними обмеженнями: найчервоніший, найдобріший, найвужчий.

У прикметників із суфіксами -оват-(-еват-)не утворюється жодна форма чудового ступеня, т.к. значення неповноти ознаки несумісне зі значенням високого ступеня ознаки ( найглухіший, найглухіший).

Форма чудового ступеня позначає вищий рівень якості. На відміну від порівняльного ступеня форми чудового ступеня не можуть виражати порівняльної оцінки ступеня ознаки в тому самому предметі і в двох предметах.

Ось
Прикметники можуть мати рівні порівняння: порівняльну і чудову.

Порівняльний ступінь прикметника вказує, що властива предмету ознака проявляється у ньому більшою чи меншою мірою, ніж у іншому предметі чи предметах:

Твій портфель важчий за мій.
Твій портфель важчий, ніж мій.

Чудова ступінь вказує на те, що за якоюсь однією ознакою даний предмет перевершує всі інші предмети:

Єреван – найдавніше місто світу.

Порівняльний ступінь прикметників має дві форми:
просту та складову.

Проста форма порівняльного ступеня прикметника
утворюється шляхом приєднання суфіксів -її (-їй), -е, -ше до основи початкової форми прикметника:
добрий – добріший, молодий – молодший, тонкий – тонший.

Суфікс прикметників -к- (-ок-, -ек-) може випадати, якщо проста
форма порівняльного ступеня утворюється за допомогою суфікс-е,-ше.
У цьому випадку відбувайся також чергування приголосних докорінно:
низький – нижче, високий – вище, тонкий – тонший.

Деякі прикметники мають форму порівняльного ступеня з іншою основою:

хороший – краще, поганий – гірший, маленький – менше.

До форм порівняльного ступеня на -її (-ї), -е, -ше може приєднуватися приставка по-, яка посилює або пом'якшує ступінь прояву ознаки в одному з предметів:

добріший, м'якший, тонший.

Ці форми, а також форми типу сміливі характерні для розмовної мови:

До ночі вітер став сильнішим. Ночі стали теплішими.

Проста форма порівняльного ступеня є незмінною,
не має закінчень, а в реченні виступає в ролі присудка
або (рідше) визначення:
Добрі слова краще за м'який пиріг. Надягніть пальто тепліше.

Просту форму порівняльного ступеня можна утворити не від усіх прикметників (боязкий, високий, діловий та ін).

Складова форма порівняльного ступеня утворюється шляхом додавання слів більше, менше до початкової форми прикметника:

швидкий – швидший, гучний – менш гучний.

Друге слово у складовій формі порівняльного ступеня змінюється за родами, відмінками та числами:

глибший сніг, глибша річка, по глибших річках.

Прикметники у складовій формі порівняльного ступеня у реченні бувають присудками та визначеннями:
Наші докази більш тонкі та глибокі. Більш переконливих аргументів ніхто не міг навести.

При утворенні складової форми порівняльного ступеня
уникайте помилок типу красивіше.

Чудовий ступінь прикметників має дві форми:
просту та складову.

Проста форма чудового ступеня прикметників утворюється шляхом приєднання суфіксів -ейш-(-айш-) до основи початкової форми прикметника:
скромний - скромний, великий - найбільший.

Перед -айш- відбувається чергування приголосних:
строгий - найсуворіший, тихий - тиший.

Може випадати суфікс -к-: близький - найближчий.

Проста форма чудового ступеня змінюється за родами, числами,
відмінків. У реченні є присудком або (рідше) визначенням:
Подорож найцікавіша. Це була розповідь про цікаву подорож.

Проста форма чудового ступеня найчастіше вживається у книжковій мові.